Вірші українських поетів — Сторінка 72

Снігу, снігу сиплеться довкола.
І садів травнева білизна.
Тільки плаче на морозі гола
Під холодним вітром бузина.

Тільки діти витягли санчата
І, б’ючи підборами об сніг,
Мчать, веселі, весну зустрічати,…

Літньої ночі аж до світанку,
Коли тихо всі в хаті спали,
З зорями зайчик грався на ґанку,
Наче капусти качанами.

Місяць з неба дивився і слухав,
Потім на ґанок хутенько …

Ми летимо ключем в блакитному просторі
В степи зелені рідні із-за моря,
Дзвінкую пісню ми співаємо в блакиті,
Промінням сонячним прозорим оповиті.

Вже ріднії поля убралися квітками,
Весна сама летить …

Сніг та й сніг навколо ліг,
Грає сріблом білий сніг.
А ялинка молода
Наче влітку вигляда.

Як зелена та ялина,
Наша сонячна країна,
В ній живуть українські діти,
Щоб учитись, …

Віє вітер з-під воріт,
У воротях — сірий кіт.
Вітер сірому котові
Чеше вусики шовкові.
Ясне сонце виплива,
Коту спинку пригріва.
Кіт воркоче, кіт муркоче,
Ніби щось сказати хоче.…

Осінь така мила,
осінь
славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменці,
скибка у пазусі,
грушки у фартушку.
Осінь така мила,
осінь
славна.…

Зібрались якось уночі
Коти – веселі циркачі:

Той скаче, той стриба – стриб-стриб,
А той сидить, неначе гриб,

Ще інший нявка-завиває,
А всім здається, що співає!.

– Панове! – обізвався …

Під віконцями на сонці
у весняному саду
у земельку, як в постельку,
я насіннячко кладу.
Сонце, смійся! Дощик, лийся!
Линьте, краплі, до землі,
щоб на грядках у зернятах
кріпли паростки …

Недавно ще гула метелиця,
іще лежить в низинах сніг,
а вже барвінку листя стелеться
зеленим килимом до ніг.
Воно під снігом і під кригою
всю зиму зелень берегло
і перше …

Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.
І хоч, може буде влітку
Більше квітів запашних,
Та для нас найперша квітка
Наймиліша від усіх.
Завжди …

– Мисливець-щасливець, куди ти ідеш?
– Іду я, мій друже, із лісу.
– Мисливець-щасливець, а що ти несеш?
– Несу я хвостатого лиса.
– А чим же хвостатий той лис …

Іде коза. Стоїть лоза,
Густа, рясна, зелена.
«Яка краса! — кричить коза. —
Ця вся лоза для мене!».
І у кози аж дві сльози
На радощах провисли.
Тріщить лоза, гризе …

Кіт з Рябком були друзяки.
Котик нишком у собаки
Брав щоразу м’ясо, сало,
Бо котові завжди мало.
А Рябко зітхав у тузі:
«Хай бере, на те ми друзі».
Діти, ви …

Вчора Галочка-сестричка
Казку прочитала,
Як у лісі рукавичка
Звірам домом стала.
Я покинув рукавичку
За городом, там, де ліс.
Та ні зайчик, ні лисичка,
Й вовк у неї не заліз.…

Ніколи і нізащо
дорослим не позаздрю!
На них дивитись —
просто сміх.

Скажіть: хіба життя у них,
коли нічого в світі
не можна їм робити?!
Не можна їм на дерево,…

У Віті — день народження.
Ми всі туди запрошені
і ввечері, о шостій,
прийшли до нього в гості.

Нам одчинила двері
мала сестричка Віті
і зразу запитала:
— Хто ноги …

Твій друг тобі віддасть усе:
і свій квиток на карусель,
і цвях, і ґудзик, і літак,
та не за щось — а просто так.

І збільшувальне скельце,
найкраще у дворі,…

На світі — все буває:
і сніг, і дощ, і вітер.
Буває злива навіть
тоді, як сонце світить.
Бува, що втратять колір
всі квіти у саду…

Лиш не бува ніколи,…