Вірші українських поетів — Сторінка 73

Під березу їжачок
Наносив сінця стіжок.
Хоч і знає їжачок,
Що під сіном спить грибок.

От прокинувся грибок.
А на нім лежить стіжок.
— Ой їжаче, їжачок,
Забери кудись стіжок!..…

По рецепту на базарі
Дятел вибрав окуляри,
Натягнув собі на ніс,
Полетів трудитись в ліс.
У осінню хмуру пору
Хитрий жук зашивсь під кору.
Дятел глянув, сів на сук,
Носом …

Хочеш — вір, а хоч — не вір:
В чайки шапка набакир,
Бо носила чайка сіно,
Обросилась по коліна;
Збило сіно шапку чайці,
Натрусилось у сап’янці’,—
Так зате дітки чаїні…

Джерельце під вербою
Виблискує водою.
Прийду до нього й до ладу
Порозчищаю, обкладу.

Все дно камінням обмощу,
В пісок ні краплі не впущу.
І задзвенить, і заспіва
Вода джерельна, мов …

Братик для сестрички
Чистить черевички,
Сплів бичка з соломи,
Склеїв з шишок гнома.

І тепер по килимку
їздить гномик на бичку.

А сестричка, хоч мала,
Голку й заполоч взяла.

Вишила …

Хто розсипав роси
В сизі верболози?
Може, Посипайко?

Хто струсив з хмарини
Дощик на долини?
Може, Поливайко?

Хто аж понад лісом
Райдугу повісив?
Може, Політайко?

І хоч як верти-крути,
А …

Снилось мені ясне сонце, що в хаті світило,-
А то лиш моя мама дивилася мило.
Приснився мені легкий вітрик, що пестив колосся, –
А то мені моя мама гладила волосся.…

Все раніше ясне сонце
На свій шлях виходить,
Все тепліше по віконцях
Проміннячком водить.
Щораз довше огріває
Замерзлу земельку —
Всміхається, обіцяє
Пору веселеньку.
Всміхається приязненько,
Що вже минув лютий,…

Українка я маленька
Українці батько й ненька
І сестричка, братик милий
На вкраїні народились.
Не забуду я ніколи
Знак мій – тризуб в синім полі
Україна – край мій рідний,…

Півонії вбігли в садок,
постояли, послухали спів шпаків —
і втекли. А одна затрималась,
дві пелюстки зронила —
та й кинулася наздоганяти
прудких.

Я підняв пелюстки,
у конвертик поклав обережно,…

У мого брата є пташка,
мала бавовняна пташка,
це я сплела йому пташку,
коли він ішов на війну.

Мотаючи нитку на нитку,
я думала, як моя пташка
в глибокій кишені …

Я — мов зайчик: ніс рожевий, великі вуха,
довкола принюхуюся і прислухаюся,
а серце теленькає-теленькає:
я всього боюся.

Вітер дмухне: «Хоч би не ураган…»
Дощ накрапає: «Аби не злива…»
Звідкись …

Літо прострибало жабкою,
пролетіло метеликом.

Літо пробігло мишкою,
проповзло мурашкою.

Літо проквітло квіткою,
пристигло ягодою.

Літо проплюскотіло річкою,
прокрапало дощиком.

Літо пропахло травою,
просюрчало цвіркуном.

І сховалося літо від мене…

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й …

А
Ми абетку розгорнули
І побачили акулу.
В морі плаває вона
І пірнає аж до дна.

Б
Борошна бабця купила в крамниці,
Бублики буде пекти вона киці.
Журиться мишка у …

Були ми у лісі
І там на ялинці
Для звірів лишили
Різдвяні гостинці.
Для білки — горіхів
Смачненьких торбину,
Для зайця — велику
Солодку морквину.
А поряд на гарний
Біленький …

Не збагну я, друзі, як
Носить шубу влітку як.
Я у шубі тій гарячій
В зоопарку його бачив.…

Все сидів би і сидів
Бегемотик у воді.
Лиш обсохне — і за мить
Знов до річки він біжить.…