Колискові

Спи, синочку, засинай,

Світлі очки закривай,

Ніч прийшла темненька,

Спи, моє маленьке!

Ось дивися, зайчик

Тихо спить, не плаче,

Ведмежа і киця

Сонні на полиці,

Песик пелехатий

Також спить в кімнаті,

Ти не плач, а засинай,

Люлі-люлі, баю-бай!

***

Люлі, люлі, люлі,

Прилетять зозулі,сядуть на віконце

І затулять сонце.

Та й почнуть кувати,

Дитя присипляти,

Вийде місяченько,

З зорями тихенько

Будуть сяйвом грати,

А дитина спати.

Крильцями зозулі гойдатимуть люлю,

Гойда, гойда, гойдаші,

Спи спокійно уночі.

***

Прийди, зайчику сіренький,

Прийди, зайчику біленький,

Хмарки темні розганяти,

Нам донечку колисати.

Принеси нам у хатинку

Здоров’ячка у торбинку,

Ще й хорошу дрімотоньку

Малій доні в колисоньку.

А на косточки росточки,

Дай їй вроду з калиноньки,

Прийди зайчику із щастям,

Тихо вушками пошастай,

Та й мерщій тікай до лісу,

А я доню заколишу.

***

В любистку і м’яті скупаю я сина,

Засни моя пташко, моя ти дитино!

Тебе колисатиме мама і татко,

Засни моє сонце, моє ти малятко!

Вже й зайчик у лісі м’якеньку подушку,

Своїм зайченятам поставив під вушка,

Ведмедик своїх ведмежат присипляє,

І Сонко тихенько в сопілочку грає.

Дрімота виходить в кімнату з-за пічки,

Проспи моє миле, спокійно всю нічку!

***

Глянь, синочку, сонце неба браму зачинило,

Місяць сонне своє око виставив ліниво,

Зорі, наче спілі сливи, заглядають шибку,

А малята всі слухняні засинають швидко.

Тільки ти, моє маленьке, хитро очки мружиш,

І як тільки обернусь я, враз ти їх розжмуриш,

І вже  тулиш до віконця сонне своє личко:

– Ма! По полю нічка ходить в срібних черевичках,

а горобчик спить на гілці, зайчик на пеньочку!

– Знаю, ліжечко чекає і тебе, синочку!

– Ма, а сон прийде до мене?

– Він прийшов вже, синку,

і приніс на ранок сміху чарівну торбинку,

а тепер він сів в куточку, в сопілочку грає

колискову тихесенько, а син засинає…