Казки про дітей — сторінка 11

Одного сонячного ранку трапилася дивна історія. Максим з’явився перед шкільними воротами на п’ять хвилин швидше, ніж звичайно. Він хотів уникнути зустрічі з Маріо й Бепо, які вже деякий час його …

Хома був чемним хлопчиком. Він не мав ані братів, ані сестер, а лише татка й матусю, які дуже його любили. У цьому Хома не сумнівався. Та все ж було щось, …

У тому районі міста, який був відомий своїми палацами, площами, парками й скверами, на третьому поверсі прегарного будинку жив Данієль Тікозі. Хлопець не вирізнявся нічим особливим: мав чорну чуприну, симпатичне …

Одного дня добрий чарівник Товит вийшов зі свого дому в горах і вирушив на прогулянку в долину. Невдовзі він побачив молодого бідняка, що сидів при дорозі. Біля нього лежала скрипка. …

Габріель, десятилітній хлопчина з чорною чуприною, одягнутий у джинси, повернувся зі школи з наплічником, повним книжок. Він важко дихав, бо цілу дорогу біг. День, як це часто траплялося з ним, …

Перша потвора з’явилася в четвер. Діти з 4-го “Б” сиділи на своїх місцях, вдаючи, що слухають пояснення вчительки. Під вікном прошмигнула якась тінь. Потім вона повернулася й заглянула у вікно. …

Колись у королівстві, назва якого загубилася десь у сивій давнині, жив старий граф. Він мав єдиного сина, який повинен був успадкувати по батькові титул, а також графські маєтки й землі. …

Лао, Дадо й Памела з невеселими мінами сиділи над книжками й зошитами. Час від часу в дверях з’являлася матуся й дивилася, що роблять її улюблені дітки. Вінцент, якого називали Лао, …

Найбільший із-поміж чарівників, не бажаючи більше дивитися на злих людей і жити поряд з ними, покинув свою країну й подався на вершину високої гори.

Після його відходу всі квіти в …

Щоб скоротити дорогу зі школи додому, Марко завжди ходив вуличкою через старе місто. Це була така вузька вуличка, що огрядні особи наперед домовлялися з іншими перехожими, хто перший пройде. Називалася …

Над морем шаліла жахлива буря.

Різкий, холодний вітер шугав над водою й здіймав гігантські хвилі. Вони падали на пляж, немов удари молота або сталеві лемеші, які переорювали морське дно й …

Максим справді був дивним хлопцем; любив спати з розплющеними очима й поринати в сни. Передусім у школі, коли урок не надто цікавив його. Вчитель, який вважав його розумним, але ледачим …

Першим це помітив паламар Людвіг. Він саме протирав підсвічники, коли його погляд натрапив на ясла маленького Ісуса.

Паламар завмер наче вкопаний, він навіть не міг покликати когось на допомогу.

– …

Він уже давно просив каші. Невідомо, правда, яку він мав на увазі: гречану чи пшоняну. Але все одно клянчив: “Дайте каші, дайте каші!..” Втім, його господар, хлопчик Толя, каші йому …

Влітку вона любила побалакати з Метеликом, узимку — з Абажуром. З ким же ще поговорити Лампочці, веселій, золотистій електричній Лампочці?!

Метелик кружляв навколо неї, як дзига і розповідав їй про …

На кухні кожен займався своєю справою. Каструля варила суп. Сковорідка смажила котлети, і тільки Віник та Мітла стояли в кутку і знічев’я сперечалися, хто з них головніший.

— Ой! — …

Вона справді сиділа в банці, а банка стояла на полиці на кухні. Поруч стояла інша банка, і в ній сиділа Пшенична Крупа, велика приятелька Гречаної. Цього ранку Гречана Крупа прокинулася …

Жив-був на світі Вареник. І був цей Вареник такий лінивий, такий лінивий, що просто неймовірно. Другі вареники, як вареники. З себе пишні, боки тоненькі, по краях гарні оборочки, а цей …

Свого приятеля Олежка я називаю маленьким другом. А він мене — великим другом. Зустрічаємось ми лише влітку, коли приїздимо в село.

Олежко любить ходити зі мною до озера. Ми сидимо …

Ми сиділи з Олежком у траві над озером. Світило сонце. Над травою літав метелик з химерним візерунком на крилах. У голубих Олежкових очах відбивалися сонце, небо й озеро. А також …

Олежко на морі вперше. Воно таке велике, що другого берега не видно, хоч скільки б не вдивлявся в далечінь.
Море ніколи не втомлюється. Шумить і вдень, і вночі. Хлюпає на …

У далекому гірському селищі жила колись удова з дочкою. Донька дуже любила одягатись у все червоне, тому її й прозвали Хун Мей — Червона Сестричка.

Пішли вони якось з матір’ю …

Жила колись у селі дівчинка, яку звали Лі Жуй. Батько в неї помер, коли вона була зовсім маленька. От і залишилася вона вдвох з матір’ю. Жили дуже бідно, але дівчинка …

Колись у маленькому селі Уцзячжуан жив старий Лао Лі зі своєю жінкою. Не багато жили і не бідно. Навіть рис зрідка їли. Одна в них біда — не було у …