Чарівні казки — сторінка 8

Встала Зоря-Зоряниця, красна дівиця, раненько, вмилася гарненько та й попливла небом подивитися, що воно за ніч на землі змінилося. Стала над полем, дивиться, а там селянин засмучений стоїть, а жито …

Жила-була одна сім’я. І все у них ішло на лад. Батько в полі влітку працював, а взимку збіжжя та людей підвозив.
Мати — Марією її звали — дома господарювала. І …

Жив-був собі чоловік із жінкою. І що вони не робили, як тільки не бідкались, а життя на добро не повертало. Хата
майже по самі вікна в землю вросла, а ще …

У балці на роздоріжжі чорніє згарище, мабуть, корчма була. Сама піч та димар лишилися. По дорозі до згарища козак скаче, у нього сагайдак за плечима, а попереду пси біжать, козака …

Жила собі молодиця. Чепурненька жіночка, до роботи беручка. І мала вона котика — Тимошку. Котик пухнастенький, сам рудий, а очі зелені. Дуже вже вона любила того котика, бавилася з ним. …

З’явилась якось в одному селі жінка з дочкою, оселилася та й живе собі тихо і мирно. Але, видно, не проста
була, грамоти знала, навіть сам староста до неї ходив, коли …

Був собі цар. І була в нього дочка. Любив та годив їй батько, служниці за нею
доглядали і свої, і чужі з тридев’ятого царства. З ранку до вечора служниці над …

Був колись один тесля, і так йому дошкулили на рідному місці, що взяв він струмент, покинув усе інше й пішов
світ за очі. Довго йшов чи ні, аж ось підійшов …

У старі-престарі часи, коли ще вода від потопу навкруги буяла, пішла жінка в тій воді білизну прати. Коли бачить:
пливе до неї цурпалок, та такий дивний, наче дві дитячі голівки …

Ліс. Вечір. Закутані в пухнасті кожухи сплять ялинки. Замети закрили потворні пеньки та трухляве листя. Де-не-де впаде з дерева шапка снігова, і знову тиша. Морок нечутно лягає у лісі, і …

Це було так давно, як старі люди кажуть: «Було це за царя Панька, як земля була тонка». А трапилась тоді ось яка історія.

Служив один Солдат, служив, ні про що …

Виріс у Наталки під вікном соняшник великий-превеликий. Насіння як перемите. Наталка насіння налущила, відчинила віконечко, а надворі сонячно, тепло. До чого ж добре Наталці біля відкритого віконечка насіння лузати! Сидить …

Жив-був цар. Усім царям цар. Палацу нього майже до неба, двір — на півсвіту. Збіжжя, худоби та птиці — нелічено, соколів ловчих не мічено. Із золота їв, у золоті купався. …

Оселилось якось подружжя людоїдів зі своїм малим сином у Ведмежім лісі.
І зразу лиха слава про цей ліс серед людей пішла. Хто туди не зайде, то вже назад не вертає. …

Було чи не було — один Бог те знає! А тільки от що сталось років двісті, а може, більше тому.

Жив-був у пеклі чорт та вже такий клятий — просто …

Якось зібрався чоловік з жінкою на ярмарок жито продавати то й каже дітям:

— Васильку і Василино, ви ж нікуди з двору не йдіть, а особливо, боже борони, до лісу. …

Ішов якось чоловік з роботи додому. Дорога вела через ліс, день видався важкий, він стомився та й думає: «А дай я трохи спочину». Та й звернув з дороги і ліг …

Привіз дід сіно додому, а назустріч йому онук вибігає, обхопив діда за шию – давно не бачились. Така радість — Тарасик на літо приїхав!

От заходився онук допомагати дідові сіно …

Жили-були собі дід та баба. Мали невеличку біленьку хату, але дід так дбайливо укривав її соломою, що вона здаля здавалась золотою. Жили-поживали, не дуже про статки дбали, бо були самотні, …

Був у одного шевця учень. І що воно за дитина? Такий хист мала до шевських справ — диво. Візьметься підбори чи головки на чоботи робити або халяви ладнати — то …

Пішла жінка в поле жати та й узяла з собою синочка, посадила його під копицю, обклала снопами, дала нехитрі іграшки і сказала:

— Грайся, мій Івасику, бався, моє сонечко, не …

Далеко й неблизько, а може — близько й недалеко був собі Замок. Він височів на високій-превисокій (крутій аж дух перехоплює!) горі. Споконвіку він там стояв і люди, які жили у …

Ніхто не знає достеменно, хто вигадав святкувати новий рік. Можна почути багато версій цієї таємничої традиції: мовляв, її вигадали продавці ялинок і всіляких ялинкових прикрас. Інші ж подейкують, що новий …