Байки про критику

Твій спів серця всім звеселя, твою майстерність славить вся земля! —
Мій Соловейко ці вихваляння слухав, а думав про своє:
«В словах солодких завжди прикрість є!»

Аж тут Зозуля: — …

Швидкий Миколка з вулиці прибіг.
Лице — в смолі,
Під носом юшка запеклася,
Під оком смуга налилася,
Кривава пляма на чолі…

У дзеркальце зирнув
І з несподіванки здригнув:
— Ой-ой! …

Якийсь керуючий чи трестом, чи й повище
На зборах солов’єм і тьохкає, і свище:
— Люблю сатиру я колючу, мов їжак!
Вітаю критику, хай гостра наче бритва!

Верта додому. Жінка …

Колгосп купив коня Гнідого — баского, молодого. Запріг їздовий Героним Гнідого в плуг з Гнідою, та оре з великою бідою: Гнідий то вбік шарпне, то гопки скаконе — аби лиш …

Син з Батьком за повід Ішака ведуть.
Зустрічний каже: — Два дурні йдуть, розумного ведуть!
Батько каже Сину: — Сідай на віслюка!
Знов зустрічний: — Юнак вмостивсь, а старий криє …

Смішливий Свердлик запитав Ножа, що поблизу лежав:
— Чого ти на Бруска сердито косиш оком?
Боїшся, що завдасть біди, потре тебе страпатим боком?
Від лежання росте іржа, а від іржі …