Байки про людські вади

Хлопчак Григорко — золотії руки —
Навчив Осла робити всякі штуки.
— Купіть! По селах будете водить, —
Хлопчатам піддає охоти. —
Кумедію перед людьми чудить!
…Насмішите усіх,
Заробите багато,…

Якийсь керуючий чи трестом, чи й повище
На зборах солов’єм і тьохкає, і свище:
— Люблю сатиру я колючу, мов їжак!
Вітаю критику, хай гостра наче бритва!

Верта додому. Жінка …

В сатирика зібралась вся рідня
Іменувати дитиня.
Найперше Повитуха мала слово:
— Я раджу дати дітлахові
Ласкаве ім’ячко Ягня!
Яке багатство сховане в цім слові!

Сміється Тітка, жвава молодиця:
— …

Кіт вік живе на штуках:
На грушу вибравсь, під вершок.
А друг його, кудлатий Полкан,
Під грушею сидить і стежить, де дружок.
— Ой любий мій! — гукає друг
До …

Чорна Льоха у хліві
Верещить: куві, куві!
Рилом двері розхитала,
Із завісів поскидала
Та й мерщій наддала ходу
До сусідського городу,
Та прямісінько в грядки —
В ріпу,
в моркву,…

— Для інших прізвисько хороше — маска! —
Сказав Петро, хильнувши первака. —
Узять хоча б сусідського Дружка:
Вертить хвостом, в очах таїться ласка.
Його я підпускаю до цебра,
Мені …

Сівалку витягли з стодоли,
До трактора вчепили, рушили на поле.
— Співайте, хлопці! — каже бригадир. —
Де пісня, — щастя там, і лад, і мир!
Журитись ні про що. …

Щури вночі, зібравшись під прилавком,
Смакуючи ковбаскою, пшінцем,
Перед Сусідкою хвалились Славком,
Моторним продавцем:
— То друг наш! Краще брата!
З такими жить — не треба помирати:
Чого душа запрагне …

Сміється радісний Павло —
Йому в базарі підвезло.
На диво всім купив Свиняку!
Щоденно продавцю складає дяку:
Сумирна, добре їсть і п’є,
Приріст невиданий дає…

Але чому в хазяйки плачуть …

Сумний, немов слабий гусак,
На березі лежав продраний Сак.
Працюючи в ставку на мулині,
Продрався об підводні пні.
Аж бачить:
Підсак у Рибака на плечах скаче.

— Ей, друже мій …

Веселий Соловей з сусіднього ліска
Якось-то прилетів у гості до Шпака.
— Яка краса!
Чудовий сад
Який! —
В захопленні сказав співець палкий.—
Аж серце грає на роздоллі!
Гілля, дивися, …

Чи за гріхи, чи, може, й без гріха
Посіла Гаву доленька лиха:
Хтось перебив крило. Нещасній Гаві
Судилося лягти на смертній лаві,
Бо без летючого крила
На той світ путь …

На пасіці Ведмідь — поважний керівник,
Його не вчи хазяйством керувати.
Він інших слухатись не звик.
Він зна: найперше діло — штати.

Насамперед потрібен замісник, —
Призначений Індик,
Бухгалтером призначено …

Посаджена в садку, прищеплена, полита,
Тоненька Яблунька, мов панна чваньковита,
Позаздрила, чудна,
На Дуба-товстуна:
— Переросту я Дуба товщиною,
Клянусь, щоб з місця не зійти!
Я покажу їм, як рости!…

Узявшись в боки, Жаба чваньковита
Говорить П’явці, горда і сердита:
— Мені з тобою сором поруч жить,
Недобра слава по ставку біжить.
Тебе побачать — крутять носом,
А дехто лає …

Голубка серед дня присіла на суку.
Аж глянь: на яблуні, аж на вершку,
Мандрує Гусениця волохата,
Товста та балухата.
І де не йде,
Голодний вітер там гуде.

Голубка здивувалась:
— …

Поету сімдесятиліття.
На честь його музики виграють,
Всі вулиці у зелені та вітті,
Гірлянди лампок світло ллють.

Зустрівши вславленого світом,
Народ поніс любимця на руках.
І — раптом хтось помітив,…

Хома у нас робив з юнацьких літ.
Хомі у нас і шана, і привіт.
Старіші звали другом молодим,
Молодші стариком любовно звали,
Охоче радилися з ним…

Коли завком недавно обирали,…

В двір Кума Індичці звістку принесла:
— Пенсія прийшла й до нашого села!
Качур з нашого двора
Вже добувсь того добра.—

Аж підскочила Індичка,
Спритна, жвава молодичка:
— То й …

Завважив Шпак: чи не здуріла птиця?
Ворона каркає, то сяде, то зліта,
То над гніздом, весела, метушиться.
— Що сталось? — Шпак пита.
— Я з Півнями в компанії була!…

Після турботливого дня
З роботи віз тихенько торохтів.
Фарбована Люшня
На всіх вергає плями чорні:
— Пхе, Орчики! Пхе, Шворні!
Ні сили в вас, ні красоти…
От, Заколесник, хоч би …

Забравшись в кучу ріща на городі,
Шуміли Горобці, що й витримати годі:
Потоп? Війна чи мир?!
Говорить Голуб Півню нетерпляче:
— Піди на їхнє зборище гаряче
І навіжених втихомир!
А …

Під небом місячним завмерла мла.
Північна тиша на село лягла.
Вітрець тихенький ледве дише
І Ворітьми, дрімаючи, колише.
Всі люди чесно сплять.
Ворота знехотя скриплять:
— Наш пан не любить …

Ворона й Грак на плоті посідали,
Веселе щось розповідали, —
Був гамір там і сміх.
Аж тут Сорока сіла біля них.
— Помовч! — Ворона шепотіла.—
Сорока прилетіла —
То …