Щастя і Розум
У курнику вакансія була.
Лисичка-злодійка найматися прийшла.
— Спізнилася! — сказали їй відразу. —
Оформили вже Мавпу по наказу.
— Щаслива ти, сестрице! —
Плете улеслива Лисиця.—
Посада в курнику …
У курнику вакансія була.
Лисичка-злодійка найматися прийшла.
— Спізнилася! — сказали їй відразу. —
Оформили вже Мавпу по наказу.
— Щаслива ти, сестрице! —
Плете улеслива Лисиця.—
Посада в курнику …
— Що? Мавпу на царя? — кричать. — Негоже!
Поважною й на хвильку буть не може!
— Ну й ваш Верблюд поганий кандидат:
Він раз на тиждень п’є, колючкам рад.…
Зевес людей із глини натворив
І милувався на нову породу:
— Геракле, глянь, — бог сину говорив,—
В нас не було таких ще зроду.
Одна біда: бракує їм ума.
Де …
Бджола з Гадюкою розмову завели.
Гадюка так знущалася з Бджоли:
— Твоє жало — і сміх і горе!
Кусаєш ти не всіх, а по розбору,
А вкусиш — спухне, та …
Стояв могутній дуб, високий та крислатий.
До нього люд щоденно учащав,
Бо жив там мудрий Крук, на витівки багатий,
Майбутнє з висоти він кожному віщав.
І слава Віщуна в світах …
В одній родині лежав брильянт у скрині.
Від діда-прадіда до внука передавалась дивна штука
Без радості-ціни,
Що кожну річ вони освітлювать повинні.
Талант дурний, коли лежить у скрині!
Рік написання: …
Мартин жагою на жнивах горів.
Затерп язик, не змочений у слині.
— Чого там горювать? — сказали жниварі. —
Он джерело холодне при долині —
Піди нагнись і пий! —…
Зима — не сват, не брат:
За комір заліза, куса за вуха
І вимагає теплого кожуха.
Іван віддати рад
Свої скарби останні:
— Пошитий лепсько, шкури непогані.
Біда одна:
Боюсь …
Ліхтарик домовий підказував усім:
«Це дім сімдесят сім…»
Тільки сонце спати ляже,
Господар вмикача крутне, —
Ліхтар, гордуючи, почне:
«Я сонцем сяю в домі цім!..»
Ліхтар гукнув повчально Світлячкові,
Що …
В сатирика зібралась вся рідня
Іменувати дитиня.
Найперше Повитуха мала слово:
— Я раджу дати дітлахові
Ласкаве ім’ячко Ягня!
Яке багатство сховане в цім слові!
Сміється Тітка, жвава молодиця:
— …
Друг зрадив? Горе б’є?
Не плач!
У тебе є
Читач!
Покривдив критик дуже?
Забудеться, мій друже,
Погасне з часом кривди жар…
До негіді утратив осоружність?
Втекла відвага, віра, мужність?
Уже …
— Татусю! Підемо в байрак?
Ти ж обіцяв по гриби… Так?
Після дощу вже ходять люди.
— Як обіцяв — так буде!..—
Татусь грибам забув і лік,
А син поганок …
Тихим вечором весною
Соловейко щебетав.
Слів луною чарівною
Над селом витав.
Переспіви били в груди.
Місяць слухає, сія.
Сон забули, вийшли люди
Слухать співи Солов’я.
А з калюжі Льоха чорна:…
— Чом, матінко, сумна? — питає Мишеня.
— Та як не сумувати? —
Відповідає мати.—
Давно не знаю радісного дня.
Страшна в квартирі тиша,
А тиші, знай, боїться Миша.
Коли …
Жив Сич-Мовчун у димарі. Мовчав і ніби думав думу.
По світу слава пролітала: — Сич щось мудряще творить…
Навідавсь Горобець, Голубка прилітала — Сич на спів не відповів.
Усіх вогнем …
Кінчає Дід з життям рахубу:
Прощає друзів і сусід, дружину любу.
А Баба кулаком січе, сердита й зла:
— Щоб я тебе не бачила була!
Щоб спокою в гробу не …
Лев старістю скалічений до краю.
— Ні голос-грім, ні пазури страшні
Уже не служать правдою мені.
Лежу як дурень, помираю…
На серці пустка..— Лев ледь дише, —
Чи хто мене …
Вернувся Соловей у край свій навесні.
Доповідає співочим птахам
І неспівочим бідолахам:
— Оце мої нові пісні.
Їх стане з днів весінніх
І до сумних осінніх.
— Пісень багато? Ну …
Східна бувальщина
Ахметка з поля їхав, віз солому.
Йому ріка перетинала путь.
І не прийшло до голови малому,
Що Буйволи купатися зайдуть.
Ахмет співа щасливо.
Аж ось ріка блистить вабливо.…
Бджола з Гадюкою розмову завели.
Гадюка так знущалася з Бджоли:
— Твоє жало — і сміх і горе!
Кусаєш ти не всіх, а по розбору,
А вкусиш — спухне, та …
У курнику вакансія була.
Лисичка-злодійка найматися прийшла.
— Спізнилася! — сказали їй відразу. —
Оформили вже Мавпу по наказу.
— Щаслива ти, сестрице! —
Плете улеслива Лисиця.—
Посада в курнику …
Стояв могутній дуб, високий та крислатий.
До нього люд щоденно учащав,
Бо жив там мудрий Крук, на витівки багатий,
Майбутнє з висоти він кожному віщав.
І слава Віщуна в світах …
— Що? Мавпу на царя? — кричать. — Негоже!
Поважною й на хвильку буть не може!
— Ну й ваш Верблюд поганий кандидат:
Він раз на тиждень п’є, колючкам рад.…
Зевес людей із глини натворив
І милувався на нову породу:
— Геракле, глянь, — бог сину говорив,—
В нас не було таких ще зроду.
Одна біда: бракує їм ума.
Де …