Поділ

Будинок спільний маючи й контору,
Якісь занадто чесні торгаші
Наторгували грошей гору;
Закінчили торги і ділять бариші.
Та й завелись не в добру пору,
Засперечалися за гроші, за товар, —
Аж ось кричать, що в домі їх пожар.
«Мерщій, мерщій спасайте
Свої товари й дім!
А потім полічім. Тікайте!» —
Кричить один щосили всім.
– «Та тільки тисячу мою мені віддайте», —
Тут другий промовля:
«А то й не рушу відціля».
– «Не додано й мені дві тисячі сьогодні!», —
Іще один кричить. — «На це вже ми не згодні!
Та як, та за що, та чому?»
А про пожар і байдуже йому.
Дурисвіти до того тут шуміли,
Що задихнулися в диму,
І геть усі, з усім добром своїм, згоріли.

***

Тепер діла важливіші візьміть.
Загибель всім доконче там буває,
Де замість того, щоб разом біду зустріть,
Всяк сварку затіває,
За вигоду стоїть.

Переклад С. Воскрекасенка