Крилов Іван Андрійович

На старість мавпочка недобачати стала,
а від людей вона чувала,
що це ще лихо не таке —
аби дістати окуляри.

Отож вона, не знаю де,
собі дістала аж чотири пари.…

Осел побачив Солов’я
І каже так йому: «Мій друже, люди в диві
Про тебе гомонять, що ти мастак у співі:
Отож хотів би я
Почуть пісень твоїх, щоб міг я …

Хоч послугу прийнять з нас кожен би хотів,
Проте не всяк уміє послужити:
Крий боже, дурня вам зустріти!
Послужливий глупак страшніш за ворогів.

***

Жив якось чоловік на самоті без …

Кущ Хмелю виріс на городі
Й по тичечці сухій плестись почав:
А в полі близько молоденький дуб стояв.
«Яке добро від нього всій природі,
Та і в усій його породі?» …

Відкупник визначний в хоромах пишних жив,
“Їв смачно, добре пив;
Давав гучні бенкети зроду-звіку,
І скарбів мав завжди без ліку.
І ласощів, і вин, чого не забажай:
Всього надміру, через …

В покої чепурнім, оздобленім розкішно,
На підвіконні, в вазах дорогих,
Квітки підроблені, з живими поряд, пишно
На стебелинках дротяних
Гойдалися чванливо,
І виставляли всім красу свою на диво.
Почав тут …

Над помарнілою від спеки стороною
Велика хмара пронеслась;
Не освіживши землю й краплею одною,
Вона густим дощем над морем розлилась
І вчинком цим хвалилася перед горою.
«Кому дала добра
Ти …

По вулицях Слона водили,
Для показу, видать, —
Як звісно, в нас з Слонів привикли дивувать, —
Так за Слоном багато гав ходило.
Звідкіль тут не візьмись, назустріч Моська їм.…

На хату стягшись, Селянин
Купив на ярмарку дійницю та корову.
І от через діброву
Тихенько брів собі шляхом додому він,
Та враз Розбійнику попався.
Розбійник Мужика до цурки обідрав.
«Зажди-но», …

Як хочеш ти трудись;
Здобути ж не гонись
Вже ані вдячності, ні слави,
Якщо в руках нема користі з тої справи.

***

Із ралом вранці селянин
Над нивою собі трудився;…

«А, друже мій, здоров! Де був ти, що робив?»
— «Годин ізо три я в кунсткамері ходив;
До всього приглядавсь, хотів усе спізнати, —
І признаюсь, що й сам не …

Якийсь то Кухар-письмачок
Побіг з кухарні у шинок
(Він богомільний був, і саме в тому часі
Прийшлося випити за упокій кумасі);
А дома пантрувать м’ясив
Кота лишив.
Вернувсь — і, …

Собака, Лев та Вовк і Лис
В сусідах проживали.
Отож колись
Вони зійшлись
Та й договір собі уклали:
Щоб спільно звірів полювать
І що впіймається, всім рівно роздавать.
Не знаю, …

Старий збиравсь садити деревце.
«Вже хай би будував; та як садить в ті літа,
Коли ідеш із цього світа!» —
Казали, бачивши оце,
Три юнаки, та ще й з Старого …

В Селян терпіння вже не стало:
Бо кривд чимало
Струмочки їм та річечки
Весною в повінь завдавали;
Пішли собі просити ради у Ріки,
В яку оті струмки і річечки впадали.…

Лозиною гнучкою
Мужик на продаж в місто Гуси гнав;
І всяк, це бачивши б, сказав,
Що з гусячою він не панькавсь чередою:
За баришем він на базар в цей день …

Стрілець малинівку весною вбив.
Та хай би все нещастя те на ній кінчилось.
Так ні; за нею й іншим трьом біда судилась:
Він троє пташенят її посиротив.
Безсилі ще були, …

Свиня одного дня на панський двір забилась.
Навколо стаєнь там і кухонь находилась;
У гній вона і в сміття вбралась,
По вуха досхочу в помиях накупалась, –
Додому, як була,…

«Сусіде, світе мій!
Будь ласка, призволяйся».
— «Сусіде, ситий я по горло». — «Їж і пий,
Ще мисочку; не відмовляйся:
Їй-богу, юшечка на славу, накипна!»
— «Я три тарілки з’їв». …

Порад не зневажайте нічиїх,
А перш за все розгляньте їх.

***

Перелетівши світ широкий,
Орел з Орлицею, прибувши в ліс густий,
Там здумали куточок влаштувати свій,
І, вибравши гіллястий дуб …

«Сусіде, чи ти чув таке в своїй норі?» —
Раз Миша Пацюка спитала:
«Попала, кажуть, кішка леву в пазурі?
От відпочити й нам пора настала!»
«Чого б то я радів!» …

Раз Мавпі та Мишкові,
Ослу,
Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом …

Раз якось у сільце потрапив Чиж-бідак.
Сердега в нім і бився, і крутився,
А Голуб молодий над ним іще й глумився.
«Ну й сором», — каже: «серед дня, дивак,
Зловився!…

У літню безгомінь,
Прославши по долині тінь,
Листки на дереві з зефірами шептались,
Мовляв, рясні й зелені ми, а верх який!
І все отак зефірам вихвалялись:
— «Це правда, ми …