Оповідання українських письменників — сторінка 22

Зміна, яка сталася з Езопом, дивувала всіх. Як це могло статися, що цей гикавий мацапура нараз так плавно й так різко товорить!

А тут іще в додатку враз із вимовою …

Так Езоп опинився в домі філософа Ксанта.

Зараз на другий день узяв Ксант Езопа до міста, щоб там купити ярини. Городник дуже втішився, що до його крамниці зайшов такий славний …

Саме святкували фригійці найбільше в них свято, свято богині плідної природи хліборобства, великої й доброї матері Кибели.

Щорічно святкували спокійні й тихі та трудолюбні фригійці дуже величаво це свято — …

Не довго ждали громадяни на прислугу Езопа. Лідійський король, багатир Крез, забажав підбити під свою власть і Фригію. З великими, добре озброєними полками рушив на спокійних та смирних фригійських хліборобів …

Випала напрочуд гарна днина. Південне небо чисте-чистесеньке простягалося величезним наметом над усією Фригією. Хоч то й гаряча пора року, та якось сонце не дуже пече, легкокрилі вітри-зефіри пролітають понад плодючими …

Біля цегляного хліва у дерев’яній буді живе собака Шарко. Весь чорний, ноги ж внизу білі, ніби взуті у світлі сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця …

Якось я сидів на лавці в затінку яблуні і розглядав малюнки в свіжих журналах. З хати вийшла бабуся і запитала :
— А листа від дядька Михайла нема?
— Нема, …

Наш будиночок майже біля самого моря. У кімнаті повно сонця і солонуватого повітря. Коли море спокійне, ми чуємо, як у воду пірнають чайки. А коли воно розіграється, то спінені хвилі …

Олесь вихором увірвався на подвір’я. Перелякані кури порозбігалися хто куди. Хлопець, притримуючи рукою щось за пазухою, шмигнув за хату, присів навпочіпки перед купою битої цегли, швидко розгорнув її і витяг …

Дощ відшумів. Над селом барвистою підковкою прогнулася веселка.
Андрійко чекав цієї миті. Вибіг на Тополину вулицю і залопотів по калюжах. Тільки бризки, ніби іскри, вилітають з-під босих ніг.
Біля рівчака …

— Тимку, йди снідати,— кличе мама.
Хлопчик  лінькувато  потягнувся  в  ліжку  й  солодко позіхнув:
— Не хочу…
Мама сіла скраєчку на синове ліжко:
— А я знаю, чому ти не …

У Тимка є дідусь. Він живе а-а-аж на іншому кінці Тополиної вулиці. Хлопчик часто ходить до нього в гості. Там охоче бавиться з кошлатим собакою, залюбки годує пухнастих кролів. А …

Тимко хвацько осідлав низенький паркан і гукнув:
— Андрійку, ходімо до діда Гацька!
Андрійка вдруге кликати не треба.
Хлоп’ята побігли городами до дідусевої пасіки. Раптом на стежині щось сяйнуло. Тимко …

У дитячому садку хлоп’ята повісили годівницю. Насипали туди крихт і стали чекати гостей. Першою прилетіла синичка. Радісно зиркнула на малят і ну дзьобати. Смачно! Потім завітав горобець.
Незабаром у пташиній …

У Тимка завжди сверблять руки.
Це так вихователька Наталя Лук’янівна каже, коли Тимко щось накоїть або тільки хоче накоїти.
Гралися на подвір’ї. Галинка була лікарем. До неї підходили дівчатка, роззявляли …

—    Мамо! Мамо! А що я бачив сьогодні на луках!
—    Розкажи, синку!
—    Як сонце в тумані купалось! А туман був такий густий-густий, що ми з татусем мало корів …

Сидить Андрійко на лавочці, чекає з роботи батька. На долоні березового гаю м’яко опускається вечірнє сонце. Біля причілка хати метушаться ластівки, готуються спати.
Хлопчик прихилився до паркану й замріявся. Тихо …

Біля хати дозрівають полуниці.
Бабуся підкликала Андрійка й сказала:
—    Тепер наглядай, онучку, за грядкою. Встережеш — будуть тобі вареники з полуницями.
Щодня Андрійко поливає грядку криничною водою й приказує:…

До тітки Ганни у відпустку приїхав син-моряк. Микола йшов вулицею і ніс букет червоних троянд.
Побачив його Андрійко:
— Миколо, навіщо тобі стільки квітів?
— Хочу подарувати їх.
— Кому?…

Іде Андрійко вулицею й наспівує.
Бачить: неподалік малюки боязко зазирають у чужий двір. Питає:
—    Що там за кіно?
—    М’яч наш, — показують діти, — біля Рябка…
—    А …

До вузенької кладки, що лежала над каламутним струмком, підійшла бабуся з кошиком. З острахом ступила на дошку й тихенько подибала. На середині потічка кладка хитнулася, бабуся зойкнула й завмерла.
Неподалік …

Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір’я баби Стехи.
Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати, на колінах руки тремтять — купаються …

На вигоні подружки пасли каченят. Припікало сонце, і дівчатка сховалися у затінок дуплястої верби.
Аж тут нагодився Мишко. Висипав яблука:
—    Вгощайтеся!
Яблука спілі преспілі, проти сонця середина прозориться.
Їхала …

Синім озером пливла біла лебідка. Так вільно і красиво, що аж задивилися на неї замислені хати й високі тополі.
Пливла лебідка далі і далі від рідного берега. Була вона трохи …