Оповідання українських письменників — Сторінка 22

Якось за кілька днів до Нового року, коли настала вечірня година і всі в хаті вже ладналися до сну, Іванкова мама, ніби між іншим, сказала:

— Завтра проскочу навідаю наших …

В одної дівчинки було досить незвичне ім’я — Квітослава. Ну, а всі домашні називали її просто Квіточкою.
Якось під час обіду, коли вся сім’я сиділа за столом, Квіточка раптом сказала:…

Вечоріло. В дитячому садочку стояв дзвінкий різноголосий гамір. Діти нашвидку вдягалися й вибігали на подвір’я, де їх уже починали розбирати по домівках батьки.

Середня група разом із вихователькою Ганною Петрівною …

Те, про що я хочу вам розповісти, сталося в одній шанованій родині, де і дідусь з бабусею, і тато з мамою і навіть троє дітей були цирковими артистами.
Якось у …

Росла в Мар’янчиному дворі молоденька груша. Росла собі, росла, а навесні вперше й зацвіла.

— Тепер буде в нас своя фрукта, — сказав тато.

— Насушимо на цілу зиму сушини. …

Кузя сидів біля кухонного вікна на ослінчику. Перед ним стояв невеличкий столик, якого два дні тому спеціально для Кузі збив із свіжо обтесаних дощечок тато. На столику лежали розсипані пазли. …

Ти, мабуть, не раз чув такі вислови, як “українська мова”, “українська пісня”, “український одяг”, “українські страви”… Усе це створено тільки нами, українцями. Це, власне, те що відрізняє нас від інших …

Мирон уже биту годину сидить на скрині й одно гуде:

— Бабуню, ну, чуєте! Зваріть гарбузової каші.

— Таж ти недавненько підполуднував,— одмагається бабуня.

— Підполуднував, а знов їсти хочу.…

Поталанило Олешкові з Олельком: ішов їхній татоз косовиці й коло млина, на греблі, приблудного песика знайшов. Чудного такого. Окатенького.

Напоїли хлопці знайду молоком. Відігріли. Викупали. Став песик у них жити.…

Климцьо з Мотею зачаїлись у полині. Полин був високий, густий і пах гірко й лоскотно.

Климцьо став навшпиньки, глянув навкруги. Прислухався.

У вечірній сутіні дзумили комарі. На ставу форкнула моторка. …

– Мабуть, хтось нашого Муркаша зурочив, – сказала Денискові бабуня. – Був такий лагідний котик, такий потихоня! Миші могли йому вузлики на хвості в’язати. А тепер, бач, розласився до пташок. …

Пекла бабуня млинчики. І на тобі – тіста в макітрі ще он скільки, а олія вже на самому денці.

– Дениску, – покликала бабуня. – Катай-но до тітки Уляни. Позичиш …

Дениско лежав на м’якенькому, зігрітому сонцем спориші й час від часу прикладав до ока свою дудочку. Грати на дудочці йому вже набридло, тож він, ніби в підзорну трубу, став роздивлятися …

Вийшов Дениско на двір. Бачить – на моріжку сусідський цапок пасеться. Підступив Дениско до цапка, войовничо голову нагнув.

– Ну, що, – питає, – битись будемо чи миритись?

А цапок …

Загадала бабуня, щоб Дениско перебрав дві склянки гречаних круп на кашу, там же і насінинки бур’яну трапляються, і «колінця» від стебел, і навіть манюні грудочки землі. А від усього того …

Ішов Дениско з дідусем повз крамницю. А там у вітрині стільки іграшок, що просто очі розбігаються!

– Дідуню, – став благати Дениско. – Купи мені дудочку. Я про неї все …

Дениско Бублик – звичайнісінький п’ятилітній хлопчик. Тільки білявий чубок стирчить у нього, як гребінь у задерикуватого півника. Та ніс трохи ґудзиком і весь у ластовинні. Та один передній зуб хилитавсь, …

Наповзла на село страхітлива чорна хмара. Наповзла з блискавками та оглушливим громом. Запнула півнеба, і линув такий шпаркий, такий рясний дощ, що, здавалося, затопить увесь білий світ.

Та невдовзі хмара …