Оповідання українських письменників — сторінка 20

Підсипала мати квочку, і одне яйце я для себе намітив. Вилупилося курча, згодом виріс з нього півень.
Назвав я його Драконом, або просто Дракошею.

Був він надзвичайно красивий: чорний, як …

Племінник мій вчиться на біологічному факультеті в університеті. Одержав він завдання — зібрати колекцію мух, тобто двокрилих.

Зацікавився і я цим. Був у мене вільний час, вирішив йому допомогти.

Першу …

Сонце, спека. Незважаючи на це, бджоли безперервною низкою вилітають з вулика і влітають до нього. Біля льотка, як і годиться, стоять вартові, уважно ворушать вусиками. Вони ними перевіряють кожну бджолу, …

З малих років я багато тримав усяких ручних птахів і зві­рят, а от білки не доводилось, хоч і мріяв про це.

І нарешті здійснив свою мрію.

Привезли в зоомагазин білок. …

Є у мене маленький приятель Вовка, завзятий колек¬ціонер.

Одного разу, діждавшись, коли мати пішла на роботу, Вовка вийшов з хати. Уважно обдивився навкруги: нікого поблизу не було видно. Ясно, всі …

Давно це було, ще я малим був. Навчили мене хлопці, як з простого ящика западню зробити.
Зробив я таку западню і поніс у садок на синиць ставити.

Прийшовши до старої …

Багато роботи шпаку в травні, коли шпачат годувати треба.

Шука шпак поживи більше на землі, та все бігом, та все бігом. Ніколи вгору глянути. А пожива — дощові черв’яки і …

Гарний день видався в Юрася з Дмитриком. їхній дідусь їхав у крамницю і хлопців узяв з собою.

Він купив їм новесенькі олівці, альбоми, ще й кульок цукерок.

Вернувшись додому, Юрась …

Такий уже розумний отой чорний собачка Булька: як кажуть, тільки й того, що по-людськи говорити не вміє.

У що б не грали діти – і Булька тут.

Якось повернувся Костик …

Довго Митя набридав татові:

— Купи велосипед!

І от, коли хлопчикові виповни­лося чотири роки, тато на­решті вдовольнив його про­хання. Скільки радості було у Миті!

Та згодом виявилось, що й від …

В одному з наймальовничіших куточків, що зветься Русанівкою, жила дівчинка Уля.

Щоранку по сніданні Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям, чи, як жартувала бабуся, «нагуляти дівочі …

Електромобіль Сашко обожнював читати.

Велосипединку Юлю теж хлібом не годуй — дай сторінки погортати кермом.

Часто друзі паркувалися поруч,щоб обговорити якусь нову книжку.

От і сьогодні Юля переповідала:

— А …

Марійка любила дивитись, як мама вишиває квіти. Червона нитка до зеленої, до жовтої… Так гарно виходить. Чорнобривці, айстри, волошки, барвінок…

— Мамо, дай мені голку, полотна і ниток. Я теж …

— Як кликати жайворонка? — питає маму Тарасик.

Мама трішки подумала і каже:

— Не знаю. Голубів кличуть: гулі-гулі, качок: вуть-вуть, курочок: ціп-ціп, а жайворонка…

— А коли гукнути «жай-жай»? …

Дмитрик з Наталею цілу годину не гралися — працювали, прополювали грядку цибулі.

— Це бур’янець, а це цибулька,— казала Наталя.— Бур’янець виривати, а цибулька хай росте.

— Молодці! — похвалила …

Дощик був на святі, де на бубоні грав дід Грім. Так той Дощик розвеселився, розпустувався, так розтанцювався, що не міг зупинитися ні в полі, ні в лісі, ні в саду.…

Перед Новим роком дідусь Демид навчав Дмитрика щедрувати:

Щедрий вечір, хато-світлице,
Сійся-родися, житечку й пшенице…

Дмитрик співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, …

Коли Дмитрик їв яблуко, в нього випав зубчик. Не болів, тільки хитався, і випав, як маленький камінчик. Дмитрик затис його в жменьці, підійшов до дзеркала, роззявив рота і, побачивши щербину, …

Наталя розказує мамі про Марійку, з якою вона грається в дитячому садку:

— Така та Марійка смішна, що її можна по телевізору показувати.

— Ні, вона гарненька,— каже мама.

— …

У хаті тихо. Мама порається на кухні. Тато щось пише за столом у своїй кімнаті, а Наталя у спальні колише в іграшковій колисочці ляльку та приспівує:

Люлі-люлі, люба лялю,
Вчися …

— В мене хатка — не хлівчик, Я печу дітям хлібчик,— співає Ганнуся, виліплюючи із глею паляничку, кладе її на дерев’яну лопатку і садить у піч, яку викопала з Оленкою …

— Йдучи до дядька Степана, я побачила, що й сонечко йде зі мною понад ясенами, понад черешнями,— розказує своїй мамі Наталя.— Прийшла я на дядькове подвір’я, зупинилася — і воно …

— Розкажи мені, Дмитрику, який же твій дитячий садочок? — просить Дмитрика дідусь Демид.

— А хіба ви не бачили?

— Бачив, та не роздивився як слід,— жартує дідусь.

— …

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, жовтогарячі чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-утінку вишила.

—    Що це буде, нене? — питає Дмитрик.

—    Українська святкова сорочечка для тебе.

—    …