Оповідання українських письменників — Сторінка 35

Як сонце тільки-но червонило небо на сході, Арсен уже сидів у човні біля своєї верби і пильнував за вудками, В лісі бродив туман, …

Жваву, пишнохвосту бiлочку звали Ласунка. Жила вона в нашому партизанському таборi всю зиму. А потрапила до нас ранньоï осенi ще невеличким кумедним бiлченям.
Було це так. Фашисти задумали пiти на …

Фашисти пiшли на партизанiв великими силами. Стрiляли з гармат, повзли танками, бомбили з лiтакiв. Але партизани не пропускали ïх у лiси нi на крок.
Тодi фашисти вилили На лiс iз …

Посеред озера — чисте, дзеркально-блискуче плесо. Ближче до берегiв — зеленi кружечки латаття. I квiти бiлi-бiлi, немов мармуровi, непорушно стоять над водою. А пiд ними — такi ж самiсiнькi квiти …

У нашого начальника штабу був син Коля. Йому пішов тринадцятий рік. Він дуже просив, щоб дали йому зброю і зачислили бійцем в одну з рот. Та він був маленький на …

Маринка вбігла в кімнату весела, задихана і прямо з порога закричала:

— Дивіться! Горобчик!

Люда, що сиділа за столом і малювала, відштовхнула стілець і мерщій побігла до сестри.

— Де?…

Цікавою була Маринка, все їй треба знати. Почує, наприклад, якесь нове слово – неодмінно спитає, що воно значить. Пояснять їй раз – і запам’ятає.

Та трапилося Маринці одне слово, яке …