Гидотна зброя

Рябко служив ретельно, пильно, вірно,
Чужому не скорявсь покірно.
В господаря — дочка на все село;
З такою парубкам постояти охота
В зеленому садку чи коло плота;
Ану поткнись, було,
У двір, —
Рябко кидавсь, мов звір.
— А ти мудруй, як кажуть, головою! —
Оленка любого повча. —
Де зброя не бере, там завоюй хвалою.
Слова солодкі, вір, гостріш меча!
Зодягнені в кирею лестовців, омани,
Замулять очі, гавкать перестане! —
Послухав парубок, ужив солодких слів,
За тиждень з милою в садку розмову вів.

Коли в основу приязні й любові
Солодкі ляжуть лестощі й хвала —
Гнила вся та основа
І вся хвала — гидотна і гнила.

1960