Байки Микити Годованця — Сторінка 11

По лісі чутка проповзла:
Розгнівавсь Лев на Сірого Вола.
І враз змінилися всі звірі,
Аж Сірий
сам собі
не вірить:
Той несподівано брикне,
Той рогом штурхоне,
А той укусить…
Що …

Сусід, купивши піджачину,
Приніс та й хвалиться мені:
— Поглянь! Ти тямиш на сукні
І до фасонів маєш добрий смак.
Хоча влетіло в добру копійчину,
Зате піджак — всім піджакам …

— Чого замисливсь, Чорногузе?
Яка журба тебе з’їда?
Клекочеш сумно дуже
І не летиш з гнізда…
— Та лихо: двір Господар покида
І переходить до нового дому,
Що збудував на …

— Довбе й довбе! Не спиниться й на мить! —
До Дятла Горличка голівку нахилила. —
Чи ніжна пісня Дятлові немила?
Невже твій дзьоб не заболить?
То ж нудь — …

В Мурашнику до світу-сонця метушня:
По здобич рушили на тисячу доріг,
І кожен біг
Протоптом, навмання,
Щоб швидше повернутись до гнізда.
І не пустим, а то біда:
Черговий вартовий — …

Вернувся з поля після діла,
Засумував Гнідий коло коша.
— Чого ви, дядьку, посумніли? —
Питається Лоша. —
Чи наробились, аж упріли,
А чи під серцем заболіло,
Що ви заступник, …

Заповзявся Півник
Вибитися в світ:
— Де тут, — каже, — дірка —
Вилізти крізь пліт? —
Ластівонька мила
Каже: — Дивний ти!
Адже в тебе крила —
То й …

Весна ласкавим оком глянула зі сходу…
— Тікаймо, братику! На полі й по ярах
Синіє сніг і скоро пустить воду,
І нам тоді з тобою крах! —
Сказав до Зайчика …

Ворони при гнізді сиділи,
Про сина думали й раділи:
Він буде мати солов’їний хист,
В науку піде, виросте артист.
Почав синок їх підростати —
І затужила мати:
— Ну, як …

— Поїсти дай тобі щодня,
А хто за тебе гавкать буде? —
Омелько ганить Цуценя. —
Від тебе користі ждуть люди.
Ледачих кидають під лід…
— Не лай! — озвавсь …

Tags: Байка, Механік, Діти, Сатира, Микита Годованець
Питалися Васька: — А ким ти хочеш бути?
— Механіком! — казав він, виставивши груди.
— О, славний хлопчик! Він доб’ється чина!
Наш …

Ховрах на розвідку синочка слав:
— Піди, малий, за річку подивиться —
Готова до коси пшениця?
Нам треба не ловити гав,
Бо взимку будуть на полиці зуби.
Мерщій, мерщій, синочку …

Кінь Бойовий кінчив важкі походи
І поверта в село,
Де стільки друзів і братів було.
А Стригунець, у брязкотельцях моди,
Брикаючись, зустрів його:
— Вернувсь? — пита глузливо. —
Побачать …

Дрібненька Курочка — весела, молода,
Із виводку весняного, марцівка, —
В подвір’ї крутиться, мов на весіллі дівка,
Сокоче що є сил, збитошниця двора:
Нестися їй прийшла пора.
— Старі — …

Одарка — дівчина на все село!
По праву дівчині весною повезло:
Щаслива доля висудила Гната —
Сам хлопець як орел, і на підмурку хата.
Куди не йдуть, — веде її …

На квітнику велике свято:
Там розцвіло квіток багато, —
Розкривсь Червоний Мак.
На Мак милується усяк:
Один завмер, хвилюється, не дише;
Той вірша «Мак» під яблунькою пише,
Слова знаходить осяйні;…

— Ти чув, старий? — питає Чобіт модний. —
Ми завтра будем балювать, —
Художник видатний народний
Почне нас малювать!
Та не тебе, коли казать одверто:
Там — діри, там …

В садок затишний із діброви
Чванливий Одуд залетів.
Барвистий та здоровий,
Він витворяв, що сам хотів,
На ласку й втіху сподівався,
Та всяк од нього відвертався,
І шани, й ласки …