Зевес і Звірі

Хотів Зевес якось-то перевірить:
А чи вдоволені собою звірі?
Якщо він допустився вад,—
Свої помилки виправити рад.
Зевес гадав, що, може, Слон попросить
Подовжити хвоста, бо закороткий досить;
А може, Кріт — нещасний темний звір —
Захоче мати добрий зір;
Жирафа скаже шию вкоротити
І ноги порівнять, зручніш було б ходити;
Можливо, схоче хтось поліпшить голоси
Або добавити краси…
Зійшлися звірі. Почалися збори.
Ніхто про скарги не говорить.
І навіть Мавпа пребридка
Із себе страх вдоволена така,
Навколішки з подяки пада:
— Сердечно дякую! Я дуже рада! –
А всі мовчать, і не питай дарма,
Лиш кліпають очима…
Зевес: — Яка причина?
Вдоволені? Невже?! Претензій в них нема?!

Вам пояснить картину цю німу?
Боялися Зевесового духу:
Колись Верблюд просив, щоб роги дав йому,
Зевес, на сміх, утяв у нього вуха.