Чередник і Лев

В недбалого Чередника
Украдено любимого бичка.
Засмучений,
Розлючений,
Обходить ліс, луги, поля:
— Клянусь своєю головою,
Впіймаю злодія — впокою!
Зевесе! — бога умовля.—
Допоможи найти пропаще,
У жертву дам ягня найкраще! —
Аж гляне — серце мре,
Дрижать, німіють ноги:
В кущах зелених, край дороги,
Злодюга Лев бичка дере.
Бичок реве, аж б’є навкруг луна.
Пастух злочинця обмина,
Шепоче сам до себе стиха:
— Чого це я осліп, до лиха?
Зевесе! — бога умовля.—
Нехай вже біс бере теля.
Клянусь: як визволиш од зла,—
У жертву дам найкращого вола!

Розприндиться хвалько, на злодія іде,
Клянеться — покарати хоче,
А як на Лева набреде, –
Відразу сліпнуть очі.