Микола Сингаївський

Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.

Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,…

Звідки у їжака колючки

Давно-давно колись народився їжачок без колючок. А в лісі, де він з’явився, звірини всілякої — видимо-невидимо, лічено-незлічено.

Їжачок маленький, кругленький. І без колючок. Всі на нього …

В зоосад мала Оксанка
Зранку з мамою пішла,
Після того цілий вечір
Розхвильована була.

Тигра бачила і лева,
Крокодила і слона.
Скільки звірів є на світі —
Просто диво-дивина.

А …

Старший брат малому каже:
—    Не тягни кота за хвіст,
Може, трішки відпочине
Та спокійно хоч поїсть.

А малий відповідає:
—    їсти хоче, то подам,
Я лише держу за хвостик,…

Дівчатка щебетали,
Курчаток рахували.

До двадцяти лічили,
Бо далі не зуміли.

І почали спочатку —
Курчатко до курчатка.

Дійшли до двадцяти —
Курчаток не знайти.…

Ви чули про Михайлика,
Михайлика-дрімайлика:
У літні дні,
Гарячі дні
Він спить у холодку.
Зозулиця на ясені,
На ясені,
На красені
Кує собі:
— Ку-ку!

Михайлику, прокинься!
Для сну доволі …

Жив бобер та бобренята,
І була в них тепла хата.

Вхід до хати під водою,
Не ходив ніхто тудою.

А бобри це добре знали,—
Всіх у гості зазивали.

І запрошують …

Де це бачено, де це видано, щоб їжак та літав. А воно ж таки було. І в пам’яті не пропало, у воді не втопилось, надовго залишилось у лісових розмовах та …

У Марічки гарна звичка —
Любить все робить Марічка:
Полежати,
Потім сісти,
Потім булку з медом з’їсти.
Потім трішечки поспати
Та на гулі вийти з хати…

Роботяща в нас Марічка,…

Поселився у шпаківні Горобець:
— Цвінь-цвірінь,
Я наче справжній молодець.—
Та набридло цвірінчання те Шпакам,
І сказали Горобцю вони: — Затям!
У шпаківні, ти вважаєш, став
співцем,
А насправді ж …

Ворон шепче воронятку:
— Мій біленький.—
Слон гундосить слоненятку:
— Мій маленький.—
Заєць каже зайченяті:
— Мій хвостатий.—
Гуска шепче гусеняті:
— Мій крилатий.—
Лев говорить левенятку:
— Мій ласкавий.—…

Наш дідусь, немов на втіху,
Нам приніс торбину сміху.

Сміх сміється:
— Хи-хи-хи,
Не сумуйте, дітлахи.

В цій сатиновій торбинці,
Всім малятам — по смішинці.

Сказала Миша своїм Мишенятам,
Щоб слухалися матері як слід.
Щоб із нори не сміли виглядати,
Бо поруч ходить
Страхолюдний Кіт.

А Мишенята й чути не хотіли,
Вони Кота за хвостика …