Вірші про птахів — сторінка 5

– Увага! Увага! Говорить пташине радіо

з зеленого гаю!

Починаємо радіотрансляцію

з пташиного краю.

Сьогодні у нас відбудуться

великі радіодебати,

Звідусюди злетілись птахи,

щоби подискутувати.

Просимо налаштувати

ваші раідоприймачі,

Бо …

Веселий клен росте
при хаті,
на нім —
шпаківня між гілками,
а у шпаківні — шпаченята
сидять під крилами
у мами.
їм у шпаківні
гарно й тепло
лежати в матінки …

Абетку ти береш до рук.
Абетка — ключ до всіх наук,
До всіх історій чарівних,
І таємничих, і смішних.
Рушаймо! Ось вона, твоя
Стежиночка від “А” до “Я”:

А
Артист …

Якось двом із наших кур

Ми зробили манікюр.

Вони зранку не вітаються,

Манікюрами пишаються,

Вже не хочуть жить в селі –

Копирсатись у землі.

День пройшов. Голодні кури

Зберігають манікюри:…

Двоє півнів — два дружки —
Забрели раз до ріки
І побачили, як спритно
Вудять рибу рибаки.

Їм розсипавши похвали,
Півні так собі сказали:

— Завтра встанем дуже рано —…

Пелікан у воді —
глип-гли́пи.
Чи не бачили ви
риб-ри́би?

Гачкуватим дзьоби́щем —
хрип-хри́пи.

Широчезним крили́щем —
рип-ри́пи.

У воді пелікан —
хлюп-хлюпа.

Уся риба на дно —
Гуп-гупа.…

Ворони каркали у кронах.
Світило сонце з висоти.
Бруньки мовчали при воронах,
що завтра хочуть розцвісти!…

Плаче шпак уранцi пiсля зливи,
Де шумлять на греблi явори,
Що шпакiвню вiтер чорногривий
Перекинув денцем догори.

Борсаються бiднi шпаченята,
Як його зарадити бiдi?
Клiпають iз пiтьми оченятами:
— Випадемо, …

Полишила перепілонька свої дрібні діти,
А сама пішла в пшениченьку сидіти.
— Ой не літай же, перепілонько,
поночі, поночі,
Бо вибереш собі на тернечко очі.
— Ой як же мені …

Їде півник на коні,
Куряву здіймає.
— Ти куди, ти куди? —
Курочка питає.
— їду, курочко, прощай,
На війну велику.
— Кудкуди, кудкуди! —
Кури голосили.…

Прилетіли голуби,
Сіли, впали, загули.
Ой ви, гулі, не гудіть,
Спить дитина — не збудіть.
Не гудіте, голуби,
Не клопочіть голови,
Бо я сама загуду,
Як в чужий край полину.…

Був собі журавель
Та журавочка,
Накосили сінця
Повні ясельця.
Наша пісня гарна й нова,
Починаймо її знова:
Був собі журавель……

Сидить півень на криниці,
Спустив крила ще й косиці.
Сюди мах, туди мах,
А у нас тут млинець пах.…

Ми летимо ключем в блакитному просторі
В степи зелені рідні із-за моря,
Дзвінкую пісню ми співаємо в блакиті,
Промінням сонячним прозорим оповиті.

Вже ріднії поля убралися квітками,
Весна сама летить …

По рецепту на базарі
Дятел вибрав окуляри,
Натягнув собі на ніс,
Полетів трудитись в ліс.
У осінню хмуру пору
Хитрий жук зашивсь під кору.
Дятел глянув, сів на сук,
Носом …

Хочеш — вір, а хоч — не вір:
В чайки шапка набакир,
Бо носила чайка сіно,
Обросилась по коліна;
Збило сіно шапку чайці,
Натрусилось у сап’янці’,—
Так зате дітки чаїні…

Вертихвістка Мейзі в гніздечку сиділа
І зранку й до ночі під ніс буркотіла:
— Яке це невдячне і втомливе діло!
— У мене все тіло уже оніміло.
Якби-то заміну собі …

У куточку, у садочку
Плаче баба снігова.
Зажурилась, похилилась,
Аж повисла голова.

Сонце гріє, баба мліє,
Давить бабу кожушок.
Та не скине, не покине
Впали пальці у струмок.

Під ногами …

— Ой ти, чижику бідненький,
Бачиш — сніг уже лежить,
Ти замерзнеш, голодненький,
Йди до нас у клітку жить!

— Ой ні! Краще воля мила,
Хоч холодна і сумна,
Так …

Горобець біднесенький
На віконце сів:
— Їсти! їсти! їстоньки!
Холодно! Джив, джив!

Пожалійте пташечку,
Дайте крихіток,
Я вам зацвірінькаю
На увесь садок!…

Ходить дятел, стукотить:
«Час за мешкання платить!
В кого плата там яка —
Дайте зерна чи жука!»

З-під коріння мишка — зирк!
Причаїлась — нічичирк!
Шкода мишці й півзерна,
Бо …

Киш! А киш, горобчики!
Що таке у вас?
Чом ви розкричалися
Тут у ранній час?

Я вам ось насипала
Зернятко дрібне,
А ви криком будите
Брата і мене?

Бачу, що …

Ой, летіли три ворони
Всі підряд,
Побачили на ставочку
Жабенят.
Закричали три ворони:
«Кра! Кра! Кра!»
Полякались жабенята:
«Ква! Ква! Ква!»
Пострибали у водицю
Стриб, стриб, стриб!
Полякали у ставочку…

До кравця, до свого друга,

Вбіг задиханий папуга.

— На концерт лечу,— кричить,—

Фрак поший мені за мить!

— Неможливо,— майстер каже,—

Діло неквапливе наше.

— Що ти мелеш юринду?!…