Папуга

До кравця, до свого друга,

Вбіг задиханий папуга.

— На концерт лечу,— кричить,—

Фрак поший мені за мить!

— Неможливо,— майстер каже,—

Діло неквапливе наше.

— Що ти мелеш юринду?!

Ший негайно! Я пожду.

— Та нема ж матеріалу,—

Знов кравець веде помалу.

— То бери шматочки ці,

Клапті, линдики, клинці,

Позшивай те все докупи,

Буде модно, кравче глупий!

Майстер згодився: — Ах, так!..

Сів і вшив папузі фрак.

Жовті груди — цвіт люпина,

Синій хвіст, червона спина

І зелені рукави —

Колір ситої трави.

Каже майстер: — Я здурію

Через цю твою затію!

А папуга: — Ти — мастак!

Це найкращий в світі фрак!

Скільки кольорів прекрасних,

Головне ж — пошито вчасно!

Вийшло те, що я хотів! —

Одягнувся й полетів.