Вірші про дітей — сторінка 9

На вербі зростала гілка,
В гілці тій жила сопілка,
А в сопілці – гарна пісня,
Пісні тій було там тісно,
В пісеньці – слова чудові,
Ті, що є у рідній …

Осінь носить воду ситом –

Дощ іде над цілим світом.

Розливаються калюжі.

Чобітки зраділи дуже:

– Досить в шафі нам лежати,

Ми гуляти йдемо з хати!

Ми із гуми, ми …

Каштанчики, каштанчики,

Коричневі й гладенькі,

З асфальту так і просяться

До діток у кишеньки.

Усі-усі каштанчики

В кишеньки дуже хочуть,

Бо там маленькі пальчики

Їх пестять і лоскочуть,

Бо там …

Матусенько, скажи мені,
А янголи – це діти?
А можна янголам чи ні
Із дітками дружити?

Коли я бавлюся сама,
Хтось пір’ячком лоскоче…
Оглянусь – янгола нема,
А я з …

Нас лякала Громовиця:

– Правда, страшно? Що – не спиться?

Бійтеся, бо я вже бли-и-и-зько…

Хай дрижать усі хлопчиська

І тремтять усі дівчата,

А найдужче – ця, кирпата!

Засміялись ми: …

Комарики-дударики

У спальні в нас гудуть.

Комарики-дударики

нам спати не дають!

Летіть собі, комарики,

далеко у ліси.

Облиште наші ніженьки

і щічки, і носи.

Бо ми покличем Раптора,

і буде …

З дідусем у зорельоті

Нам комфортно у польоті

з дідусем у зорельоті.

Узяли ще й пса Бровка.

От команда в нас яка!

Командир у нас — дідусь,

я всього у …

Повідомив лікар зранку,

Що я хвора на вітрянку.

І я стала геть рябенька

Від зеленої зеленки.

Дуже нудно жити нині

В самоті на карантині.

Від нудьги я узялася

Лікувати кішку …

Підроста в дворі ялинка

під віконечком Яринки,

стрімко тягнеться до неба.

Підрости їй дуже треба,

щоб прийдешнього Різдва

з нею сталися дива,

щоб прикрасили ялинку

мама з татом для Яринки…

Як наробить півень крику

Рано-вранці: “Ку-ку-рі-ку!”

Розжене дитячі сни –

Потім спробуй знов засни!…

Нуль помножити на нуль,

накрутити десять дуль,

і додати два хвости,

і в комору занести,

а тоді додати знову

хоч єдине тепле слово,

помішати, посолити

і підручником накрити…

… Але …

Той комар – така потвора!

Так і шаста коло двору.

А як тільки лиш дівчатка

вийдуть з хатки погулятки,

він одразу: кусь!

Відганяти вийшов тато,

вийшла мама відганяти,

і одразу …

Пізнає Стефуся світ,

як сніданок чи обід.

Книжку, іграшку, листок,

кицю, Лізин чобіток,

ополоник, зерня маку,

дідусевого собаку,

татів ремінь, з вікон рами,

дисертацію у мами,

табуретку й просто луб …

Є у Стефи топи-топи,

в них Стефуся топа, топа,

лиш сестричку за дві ручки

хап!

Ця земля така твердюча,

як по ній топ-топати?

Відпущу сестрички руці –

упаду на попу.…

А щокасте дитинча

грало з кицею в м’яча.

М’яч до киці підкотило –

киця хвостиком відбила.

Дитинча щокасте,

ще й бурундучасте!

А щокасте дитинча

танцювало ча-ча-ча…

На животику у тата…

Плаксію, плаксію —

горошини сію!

Тобі, розбишако, —

на шапку.

Тобі, злюко, —

на руку.

Тобі, нечупаро, —

на палець!

Тобі, вередуле, —

на личко.

А в маленької доні

одна …

Доні снилися вночі

три плачі.

Перший плач

жував калач,

другий одягнувся в плащ,

а у третього плачу

парасолька від дощу.

Перший доню пригощав,

другий кицькою нявчав,

третій, взявши на долоню,…

Обережно! В домі нашім

завелася люта шашіль.

Як захоче, то усе,

що завгодно, погризе!

Ось від куртки серед хати —

залишився жмутик вати.

А під ліжечком в дитячій —

лиш …

Я цього метелика

бачила по телику.

Зайчика-розвідника –

в мультику по відику.

І телятко — ось воно! –

зустрічала у кіно.

А в комп’ютері — коня

і маленьке слоненя.

А …

В Співовицях, славнім місті,

На вулиці Веселинській,

Прожива співець чудовий,

Пан Траліслав Тралялинський.

В нього доня — Тралялоня,

А синочок — Тралялочок,

А собачка — Тралялачка.

Ну, а котик? Єсть …

– Ти кинув, Грицю, лист до скриньки, чи не кинув?

– Лист, тітонько? Та, певно, тому десь з годину.

– Це правда, Грицю? Ти повинен відповісти!

– Це правда, тітонько, …

Якщо
дві руки
до лопати
додати,
а потім додати
бажання завзяте,
а потім
відняти від них
неохоту,
помножити все
на веселу роботу,
зібрати дітей
і дорослих усіх
і порівну все…

Сьогодні
все навкруг —
не так…
Чомусь задача —
непроста,
чомусь цукерка —
несолодка,
проміння сонячне —
холодне,
і навіть
запахуща диня
чомусь
не пахне зовсім нині…

У чому ж …

П’ятикласниця Людмила
вранці
мамі заявила:
— Все!
До школи я —
не йду!
Я не стерплю
цю біду.
Щастя
скінчено моє,
бо у Рити
джинси є!
І тепер зі мною…