Щокасте дитинча

А щокасте дитинча

грало з кицею в м’яча.

М’яч до киці підкотило –

киця хвостиком відбила.

Дитинча щокасте,

ще й бурундучасте!

А щокасте дитинча

танцювало ча-ча-ча…

На животику у тата

дуже м’яко пострибати.

Дитинча щокасте,

ще й бурундучасте!

А щокасте дитинча

на столі знайшло ключа.

– Не дотягнусь ним до вічка.

Домалюй ключа, сестричко.

Дитинча щокасте,

ще й бурундучасте!

А щокасте дитинча

готувало калача.

– Буде мамі на обід,

лиш піску додам, як слід.

Дитинча щокасте,

ще й бурундучасте!