Індик

Ворона й Грак на плоті посідали,
Веселе щось розповідали, —
Був гамір там і сміх.
Аж тут Сорока сіла біля них.
— Помовч! — Ворона шепотіла.—
Сорока прилетіла —
То жди
Біди!
Покрутиться, наробить крику
І полетить брехать Індику…

— Уміє це вона.
Але хіба туди дорогу зна?
Нічого спільного не бачу.
За віщо полюбля її Індик?
— Говорять, за веселу вдачу.
Вірніше, за слизький язик!

Рік написання: 1953