Щасливий Ключик
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
— Минулася біда! Настануть дні щасливі!
Дивись, який збудовано сарай!
Кому дістанеться цей рай —
Тим ніпочім вітри, і холоди, і зливи!
Шуміли радісно в дворі
Малі й старі.
Сказав Індик із притиском на слові:
— Кому в сараї жить, як не Волові!
Створить йому над головою дах!
Прожив весь довгий вік в трудах,
Робив нам хліб і пашу,
Тепер хай бачить правду нашу!
Погодилися всі на мову цю палку…
Аж дивляться, обурені без краю:
Ключ від сараю
Дістався… Віслюку.
— Та як же так? Нездарі, лайдакові
Вчинив хтось ласку отаку?
Сміється, бувши тут, Лисиця:
— А хто ключі давав? Ослиця!
Віслюк сінця їй постачав з городу,
Возив щодня з криниці воду
І в затишку на самоті
Лизав їй рану в копиті…
Ох, гірко бачити, коли
Ключі щасливі дістають осли!
Рік написання: 1959
Обговорення (0)