Як вони вола ділили

Лев, Вовк, Ведмідь, Лисиця
Зійшлись волом ділиться.
— Діли! — Ведмедю каже Лев. — Діли!
У нас ти правдолюб. Твій фах — воли.
— І поділю! — реве Ведмідь мудрящий. —
По чверті кожному, чого ще краще? —
Та Лева план такий не вдоволив:
— Не те! А як би Вовк ділив?
— Шматок найбільший, найсмачніший
Тобі, бо ти найдужчий, найславніший.
А стегна ці пісненькі —
Мені й Кумі миленькі…
— Геть Вовка! Геть! Ні правди, ні ума!
Що скаже дорога Кума? —
Кума володарю чолом:
— Отак поділимось волом:
Задок візьму собі,
А решту, царю наш, тобі! —
Лев посміхнувсь, вола понюхав
І дорогу Куму
Під шийкою почухав:
— Хай! Бути по сьому!

Ти не піддобрюйсь, не хвали,
А по-лисичому діли!
Тебе тоді охоче будуть слухать,
Під шийкою ласкаво чухать.