Лисиця і Ящірка
Годованець Микита Павлович
Після невдалих мандрів по селі
Лисиця Ящірку зустріла в лузі.
Вони були сердечні давні друзі.
Розклала Лиска скарги та жалі:
— Ось, бач, вернулась без хвоста!
— Ти не журись! — втішає та.—
А до хвоста чіпляй цурпалка!
Я так роблю, і хвіст — як палка.
Лисиця
— Та в мене хвіст — ледащо,
Не пристає нізащо.
Ящірка
— А чула я: сама ледащо ти.
В таких не пристають хвости.
Лисиця
— Ледащо я? А хто про це говорить?
У мене документів — гори!
Я рота всім заткну, нехай мовчать.
Дивися: штамп, і підпис, і печать!
На папірцях у них що треба є.
Нас інше мучить:
Хто їм, падлючим,
Ті документи видає?!
Рік написання: 1968
Add to Favorites
Залишити відповідь