Комар і Віл

Годованець Микита Павлович

На гору Віл зволік тягар.
Комар сидів на розі.
— Прощай! — сказав Комар. —
Тепер на рівній ти дорозі,
Лишайся сам у возі! —
Гордливо задзвенів і полетів.
Віл посміхнувсь: — Лети. Не плачу.
Сердечно рад за тебе. Бачу,
Ти в праці добре пропотів.
Шука Комар Вола, хвилюється, літа:
Забув собі узять похвального листа!

Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

3.8 / 5. Оцінили: 15

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: