Лисиця і Осел

Зібралася Лисиця за ріку
У рідні верболози.
Але біда: немає перевозу.
Не кидаться ж у бистрину таку!
Аж тут Осел:
— Куди Кумі спішиться? —
Лисиця:
— На тому березі в гаю
Копицю сіна продаю
І зовсім за дрібницю.
— Продай! — блага Осел Лисицю.
— Щоб гроші брать за ту дрібницю?
Тобі за милу душу віддаю! —
Нашкрябали умову
І рушили в дорогу.
Осел пливе, пірнаючи в воді,
Лисиця вклалась на хребті.
Минули бистру воду —
Лисиця плиг і — ходу.
— А договір? Кума!
— Який там договір? Печатки там нема.
— Шкода! — сказав Вухатий.—
В юриспруденції я слабуватий.

Не в договорі суть:
Коли ума
Нема,—
То факультети не спасуть.

Микита Годованець. “Байки в двох томах”. Том другий “Ріка Мудрості” за сюжетами Езопа. Видавництво «Дніпро», Київ, 1968 рік