Ріккі‑Тіккі‑Таві
В дірі, куди Око Червоне залізло,
Гукнуло воно Шкірі Зморщеній грізно.
Ось що маленьке Око сказало:
«Нагу, виходь, тебе смерть тут застала!»
Око до ока й чоло до чола,
(Нагу, …
В дірі, куди Око Червоне залізло,
Гукнуло воно Шкірі Зморщеній грізно.
Ось що маленьке Око сказало:
«Нагу, виходь, тебе смерть тут застала!»
Око до ока й чоло до чола,
(Нагу, …
У давні‑предавні часи, любі мої, слон не мав хобота. Замість нього стирчав лише чорнуватий, завбільшки з черевик, опуклий ніс, що ним можна було погойдувати збоку вбік, проте нічого не можна …
Нашорошуйте вушка і слухайте уважно; то відбувалося… то сталось… словом, то трапилося, мої любі, коли свійські тварини були ще дикими. Собака був диким, кінь був диким, корова була дикою, вівця …
Наступна казка розповідає, чому верблюд має великий горб.
У перші дні зародження, коли наш світ виглядав іще зовсім новеньким і тварини лише починали служити людині, був собі верблюд, який мешкав …
Кенгуру не завжди виглядав так, як тепер. Давним давно це був зовсім інший звір, з чотирма ногами, сірий, пухнастий і дуже пихатий. Потанцювавши на пагорбі в самій середині Австралії, він …
Кенгуру не завжди виглядав так, як тепер. Давним давно це був зовсім інший звір, з чотирма ногами, сірий, пухнастий і дуже пихатий. Потанцювавши на пагорбі в самій середині Австралії, він …
В дірі, куди Око Червоне залізло,
Гукнуло воно Шкірі Зморщеній грізно.
Ось що маленьке Око сказало:
«Нагу, виходь, тебе смерть тут застала!»
Око до ока й чоло до чола,
(Нагу, …
Жив колись на безлюдному острові неподалік узбережжя Червоного моря парс, од капелюха якого сонячні промені відбивалися у більш‑аніж‑східній пишнóті. З усього особистого майна мав цей чоловік, котрий, як ви пам’ятаєте, …
У ті часи, любі мої, коли живі істоти мали ще однакове забарвлення, леопард мешкав у місцевості, яка називалася Високий Велд. Пам’ятайте, що йдеться не про Низький, не Чагарниковий чи Болотяний …
У давні‑предавні часи, любі мої, слон не мав хобота. Замість нього стирчав лише чорнуватий, завбільшки з черевик, опуклий ніс, що ним можна було погойдувати збоку вбік, проте нічого не можна …
Раніше кенгуру виглядав не таким, яким ми звикли його бачити. Це був зовсім інший звірок, із чотирма короткими лапками, сірий, пухнастий та неймовірно чванькуватий. Одного разу, вдосталь наскакавшись гірськими пагорбами …
Це, любі мої, інша розповідь зі стародавніх часів, десь у самісінькій середині яких жив собі колючо‑голчастий їжак. Мешкав він на березі каламутної ріки Амазонки і живився равликами та усілякою всячиною. …
У прадавні часи, десь наприкінці кам’яної доби, жив собі чоловік. Мається на увазі не ют чи англ і навіть не дравід, ким той цілком міг би виявитися, мої любі, однак …
Минув тиждень після невеличкого курйозу щодо багра з чорною рукояткою, незнайомця, листа‑малюнка та всього іншого, і Теффімай Металлумай (яку ми, мої любі, продовжуватимемо називати Теффі) знову вирушила зі своїм татком …
Це, любі мої, трапилося задовго до старовинних‑давніх часів, а саме у дні зародження світу. Якось в один із таких перших днів верховний чарівник узявся за справи. Спочатку він створив Землю, …
Нашорошуйте вушка і слухайте уважно; то відбувалося… то сталось… словом, то трапилося, мої любі, коли свійські тварини були ще дикими. Собака був диким, кінь був диким, корова була дикою, вівця …
Це, любі мої, розповідь – нова, цікава казка, зовсім не схожа на попередні, – легенда про наймудрішого правителя Сулеймана ібн Дауда; тобто Соломона, сина Давида. Про нього вже складено триста …
Наступна казка розповідає, чому верблюд має великий горб.
У перші дні зародження, коли наш світ виглядав іще зовсім новеньким і тварини лише починали служити людині, був собі верблюд, який мешкав …
Жив колись, любі мої, в океані кит, який, певна річ, харчувався дарами моря. Поїдав він морських зірок, морських щук, крабів, камбалу, плотву, скатів обох статей, скумбрію, щученят та надзвичайно в’юнких …