Віл у біді

Тікає Віл Мурогий без дороги,
Бо лютий Вовк, проклятий звір,
Хапа за ноги.
Ускочив Віл у ближчий двір:
— Рятуйте, хто живий! Біда.
Смерть нагла руку наклада!

Тут Качка грілася в пісочку:
— Іди туди. Он бачиш Квочку?
Та раду дасть. Розумна птиця.

А Квочка й голови не поверта:
— Мені з тобою ніколи возитись,
Звертайся до Кота!

На сонці Кіт мурликає:
— Це справа невелика!
Сірко під призьбою лежить,
Йому рішать: чи гинути, чи жить!

А Сірий Пес, забрьоха,
Одганяє мух хвостом:
— Що? Не домовились з Котом?
Зайди у хлів. Там Чорна Льоха.
Та розбере і що, і як, і де,
І резолюцію відразу покладе…

Із двору Віл тікає,
На весь куток реве:
— Свиня мою долю вирішати має?
Хай краще Вовк на шмаття розірве!

Рік написання: 1959