Галасуни

Злетять курки з гнізда у курнику —
Там стільки гамору та крику,
Немов хтозна-яку
Зробили справу превелику.
Але законно, що й казать:
Знесла яйце — є право покричать.
А Півневі чого кричати заодно?
Та так кричати,
Що Господиня, глянувши в вікно,
Протопом вибігла із хати:
— А ти чого кричиш, хвостатий?
Немов тебе залізом хто припік…
— Та як «чого»? Яєчка любиш?
Поглянь, в гнізді яєць, ти й лік
Загубиш!
— Іч, хитрий біс!
Та вже, хоч ти не зніс
Нам жодного яйця,
Іди, підсиплю зеренця!

Отак галасуни
Чужі діла за власні видають.
І що ж? Їх по руках не б’ють,
Буває, що й премії дають.

Рік написання: 1956