Диплом

Щось довго Мурого удома не було.
Вернувсь — самі кістки та шкурка.
Шепталися сусідки — винна Мурка,
Ходив у гості на село.
Та пес Барбос рішуче проти:
— Учитися ходив, не на зальоти!
У Мурого — диплом! —
Побігла слава всім селом.

Ученого ледь на руках не носять
І на роботу просять.
Що не кажи — в Кота диплом,
А за диплом не платять злом…
Закріплюють умову в договорі —
і Мурий робить у коморі.

Очима на Мишей світив,
Хвостом схвильовано крутив,
А Миші утікали з лап щасливо,
Ще й насміхалися з нори:
— Не кіт, а диво!
Диплом то є, де ж пазури?
Покіль він на диплом здобувся —
Зубів і пазурів позбувся!

Ця баєчка для тих, що б’ють чолом,
Лише почують слово голосне — диплом.

Рік написання: 1931