Боягуз і круки

Збирався Боягуз до війська воювать.
Що візьме зброю в руки,
Загелготять щось круки,
І Боягуз лишає зброю і йде спать:
— Пророки-птахи щось белькочуть,
Напевне, їсти труп мій хочуть.
Щось боязно мені,
Не впасти б трупом на війні! —
Так разів п’ять збирався і вертався,
Аж поки Крук один сердито обізвався:
— Ми кричимо,
Бо ти
Боїшся йти, —
Щоб виручати друзів,
Бо зброю ти береш, немов ярмо…
А потім знай: ми боягузів
Не їмо!