На пасіці

Грайливе сонечко над обрієм зійшло,
Розквітлі липи ллють меди пахучі.
З’явились Бджоли, гостоньки летючі, —
Піснями дружними у липах загуло.

А Трутень? О, цей зна свою турботу:
Поїсть готового медку,
Пошвендяє в садку,
Не дума про роботу.
Так день у день.
Вже Пасічник нащо терплячий
Почав картать: — Нероба ти ледачий! —
А товстопуз і вухом не веде…

Коли розподіляли мед,
Пропхався наперед:
— Ось нате і моє відерце.
Без меду узимі не витримає серце. —
А Бджоли кажуть жартома,
Лукаво й чемно:
— На мед нестатку в нас нема,
Та є закон, для тебе неприємний:
Куди хто влітку труд кладе,
Туди взимі по плату йде!

Рік написання: 1955