Яблуня і Садівник

Посаджена в садку, прищеплена, полита,
Тоненька Яблунька, мов панна чваньковита,
Позаздрила, чудна,
На Дуба-товстуна:
— Переросту я Дуба товщиною,
Клянусь, щоб з місця не зійти!
Я покажу їм, як рости!
Всі милуватимуться мною…—

І Яблунька росла, росла, як із води,
Кругом товста — і спереду, і ззаду…
Питає Садівник, ховаючи досаду:
— А де ж твої, голубонько, плоди?
Ти виросла зелена і здорова,
А користі питать — даремна мова…—

І зрізав Яблуню на дрова.

Таких, як Яблуня, здибав я не одну:
Собі в заслугу ставить.. товщину!
З землі завзято тягне соки,
А яблучок — хоча б одне червонобоке.

Рік написання: 1961