Котики-воркотики
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …
У цьому розділі зібрані поетичні твори відомих українських поетів та письменників.
Котиків-воркотиків
Рясно на вербі.
Котиків-воркотиків
Я нарву собі.
Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики —
Гості весняні.
Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт,
Бо вони не котики,
А вербовий …
Коник
Трав’яний коник
такий молодесенький —
іще тільки
трав’яне лошатко!
Сільська школа
Діти у сільській школі,
занесеній снігом,
сидять у затишному класі —
поховалися, як «у» в «ю».
Після дощу…
Плакала киця на кухни,
Аж їй очиці попухли.
«Чого ти, киценько, плачеш,
Їсти чи питоньки хочеш?»
«Їсти ні пити не хочу,
З тяжкої жалості плачу.
Сам кухар сметанку злизав,
На …
Піднімає джміль фіранку.
Каже: — Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, почувалось?
Чи дощу не почувалось?
Виглядає бджілка з хатки:
— У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок — як намет.…
Йтиму садом,
Полем, а чи лугом,
Буду я
Природі вірним другом.
Не столочу
Навіть і трави,
Я скажу їй:
— Зеленій, живи!
Коли лісом
Буду я іти,
Теж посію
Зерна …


У зимовий день на сонці
Птах щебече на сосонці:
— Цок-цок-цок! Цік-цік-цік!
Може, вас мороз припік? —
Це шишкар червоно-бурий,
Не буває він похмурий,
Все доводить він комусь:
— Я …
Взяв Кіндрат собі за звичку:
Так і шастає в кущах,
Так і зиркає в травичку,
Чи не лупиться де птах.
Він на річці біля гатки,
Поміж зарослів і трав,
Вчора …
У гайочку при доріжці,
Ледве оком я схопив:
Хтось на гілці у розсішці
Дивний кошик почепив.
Між зелених віт і хмизу
У такій гущавині
Ледь його помітно знизу,
Може, це …
Хто на дереві вгорі
Барабанить по корі?
Красень дятел на вербі,
Знай вистукує собі:
«А я дятел-трудівник,
А я дятел-будівник.
Я не просто б’ю в вербу,
Я гніздо собі довбу!…
І
Мій друг Алі Алієв
В Баку ще навесні
Двох голуб’ят у Київ
Подарував мені.
В Ростові пересадка.
Дорога — три доби…
І ось чудесна згадка —
Бакинські голуби…
Які …
Чуєш, як туркоче
Горлик між дубів?
Я б його охоче
Взяв до голубів.
Як його дістати?
Це як двічі два.
Тільки треба знати,
Що з того бува…
Довго я нікому…
Любий друже мій, юннате,
Уявляєш, скільки птах
Може нищить, поїдати
Гризунів, черви, комах?
Таж птахи із нами в спілці —
Поля й лісу сторожі:
Сови, дятли, серпокрильці,
Щиглі, одуди, чижі……
Шелюгами, осокою
Льоня йшов із вудкою.
Птах майнув понад рікою,
Впав на воду грудкою.
Враз пірнув і знявсь хутенько,
Блиснувши рибинкою.
Ну й пташина: коротенька,
З голубою спинкою.
«Дай же …
Доводилось чути мені:
«Навіщо ті коми дурні? —
Казав п’ятикласник-хлопчак.—
Зі слів зрозуміло і так!»
На це я казав у одвіт:
є притча старезна, як світ,
переказ про вирок царя,…
Добре слово настрій, дух підносить;
забувати, друже мій, не варто,
що для настрою і жарту досить
просто теплого людського жарту.
Як народ веселе слово творить?
Ось по кризі йде дідок …
— Любі діти, хто з вас тему візьме,—
каже вчитель,— тема не важка:
розказати про неологізми
на занятті мовного гуртка.
І знічев’я глянув на Марійку
(знали всі відмінниці ім’я).
Але …
Є ще люди сонні, наче сови,
а глухі до слова — це найгірш.
Ти до рідної прислухайсь, мови,
прокажи відмінки — це ж як вірш!
Називний питає: хто ти? що …
Бистрі очі, вмілі руки,
рухи точні, як слова.
Вияв радості і муки —
слова, мови плоть жива.
Де леміш і чересло —
розрослось колосся,
сиве жито поросло —
слово розцвілося!…
Як розгадать, звідкіль походить слово,
що дивиться на тебе загадково?
Розкрить його бува нехитра штука,
коли воно — наслідування звука.
Таких птахів стрічали-бо не раз ви,
що здобули звукоподібні назви:…
Оляночка після школи
гостює в Литві у Агне.
І радісно, як ніколи,
зелена їм рута пахне.
Ось Агне біжить на ґанок
стрічати погожий ранок,
а там застає Олянку
і каже: …
Нам гулять, звичайно, ніколи,
в школі все для нас цікаве.
Але скоро вже канікули —
нас нові чекають справи.
Жовтень каже: — Дощ я висію
й чисте небо вам готове!…
Раісі Карагезян
Сквером жінка миловидна
йде зі школи з дітками:
східний тип (з обличчя видно),
порівнялись швидко ми.
Усміхається: — Так пряжить
тижнями останніми,
що мої малята кажуть —
наче …
Федько, розумна голова,
а робить все недбало.
Крізь зуби цідить він слова,
говорить як попало.
Як тільки двоє-троє слів —
одразу: значить, значить.
І вже не раз таке він плів,…
В. Пепі
Путі-дороги перехресні
верстали прадіди й діди
і назви нам земні й небесні
лишили в мові назавжди.
Ті — крем’яні лани орали,
ті — полювали дичину,
а ті — …
Іще в добу льодовикову
людина зустрічалась з ним.
Коли ж із ним спіткалась знову,
він був лиш рештком викопним.
Не взнаєш, хоч кричи ти пробі,
як звавсь цей велет за …
Я радий, що ти, Тарасику,
так підріс І так зміцнів,
що читаєш нашу класику
і сьогоднішніх співців.
Мов стрибком ловця обачного
ти за роги взяв бика.
А давно питав «клумачного»…
— Це ви так розповіли про півня,—
чи не він — улюблений ваш птах?
Бляшані його фігурки дивні
і мені стрічались на дахах!
(З розмови з Тарасиком)
Справді, півень — …
— Ти знаєш, друже, що може слово
з напів’ясного нам джерела
предмету назву дать випадково,
і назва влипне, як там була!
Тарасик слухав мене, завмерши,
уже до бесід зі мною …
Чом півень, як співа, очей не одкриває?
Тому, що він по пам’яті співає!
(Французький жарт)
— Але ж удень співає рать співоча,
а півень І вночі — як потороча!
(Репліка …