Левиця і Свиня

У будень серед дня
Левиця і стара Свиня,
Зустрівшись, стали на розмову
(А під ногами не горить,
Як неньки говорить
Почнуть про діток:
Є час для жартів і для пліток).
Вже й сонечко сповзло
До небосхилу,
На хмарку прилягло,—
Розмова не втихає мила…
— Левице! Гарно б як було,
Щоб по дванадцять ти, як я, родила!
А то на сміх — одне! —
Говорить з посміхом стара Свиня.
Левиця й оком не моргне:
— Одне, та… Левеня!

Хваливсь один, що любить віршувати,
Що пише кілька віршиків щодня.
А я б сказав, як та Левиця-мати:
— Роди одне, та.. Левеня!