
Рудьку-бицю, їж травицю
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Бицю, бицю!
Рвем травицю,
їж травицю,
Рудьку-бицю!
їж травицю
І брикай,
Баран-буці
Нам давай!

Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Бицю, бицю!
Рвем травицю,
їж травицю,
Рудьку-бицю!
їж травицю
І брикай,
Баран-буці
Нам давай!
0 / 5. Оцінили: 0
Поки немає оцінок...
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.

У суботу ввечері Савочка подивився по телевізору мультик і після того, як йому разів з десять нагадали, що час уже йти спати, неохоче поклався в ліжко.
Мама поправила на ньому …

Попід гай зелененький
Випав сніжок молоденький,
А кунонька походила
І слідоньки поробила.…

Ти, мабуть, не раз чув такі вислови, як “українська мова”, “українська пісня”, “український одяг”, “українські страви”… Усе це створено тільки нами, українцями. Це, власне, те що відрізняє нас від інших …

Поталанило Олешкові з Олельком: ішов їхній татоз косовиці й коло млина, на греблі, приблудного песика знайшов. Чудного такого. Окатенького.
Напоїли хлопці знайду молоком. Відігріли. Викупали. Став песик у них жити.…

Що в нашого Павлусенька
Воли половії,
А в нашої Марусеньки
Чепіги новії.
Та орати будемо цілину,
Та сіяти будемо ярину,
Щоб наша ярина зелена була,
Щоб наша родина весела була.…

При зеленім мачку
Пасла дівчина качку,
Пасучи, ізгубила,
Шукаючи, заблудила.
Виблудилася у поле,
Аж там плуженько оре.…

Ось вам віршик-безкінечник
Про старий дірявий глечик,
Одновухий і пузатий,
Що стояв посеред хати.
Якось дід спіткнувсь об нього
І у крик: — Це хто під ноги
Черепка цього поставив?!…

Один мурах манісінький,
На ніженьку кривісінький,
По лісовій галявинці
ішов собі Кульг-стриб.
Аж раптом під пеньком старим,
Вже майже геть струхлявілим,
Знайшов великий гриб.
От той мурах манісінький,
На ніженьку …

У лісі, на горісі,
Де спить стара сова,
Жили в дуплі три гномики —
Сімейка лісова,
Три гномики, три братики —
Сімейка лісова.
Найстарший гномик …

Десь в морі, чи навіть самім океані,
На тихому острові Санта-Мартані,
Жив Бертель, жив Фертель —
Король черепах,
Такий-бо закоханий в себе, що жах!
Сидів він на камені, серед калюжі…

Вертихвістка Мейзі в гніздечку сиділа
І зранку й до ночі під ніс буркотіла:
— Яке це невдячне і втомливе діло!
— У мене все тіло уже оніміло.
Якби-то заміну собі …

В полі криниця, коло неї травиця,
Ой там Івасьо коника пасе,
Коника пасе, в кобзоньку грає,
В кобзоньку грає, пісеньку співає.…
Register or sign in to save your favorites across devices. З поверненням до улюблених віршів.
Публічними списками можна ділитися через посилання.
Sign in to make lists public and shareable. З поверненням до улюблених віршів.
Обговорення (0)