
Сто кіп і снопочок
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Добра була нива —
Сто кіп жита зродила,
Сто кіп і снопочок
Дівоньці на віночок.

Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Добра була нива —
Сто кіп жита зродила,
Сто кіп і снопочок
Дівоньці на віночок.
0 / 5. Оцінили: 0
Поки немає оцінок...
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.

Дениско лежав на м’якенькому, зігрітому сонцем спориші й час від часу прикладав до ока свою дудочку. Грати на дудочці йому вже набридло, тож він, ніби в підзорну трубу, став роздивлятися …

Вийшов Дениско на двір. Бачить – на моріжку сусідський цапок пасеться. Підступив Дениско до цапка, войовничо голову нагнув.
– Ну, що, – питає, – битись будемо чи миритись?
А цапок …

Дениско Бублик – звичайнісінький п’ятилітній хлопчик. Тільки білявий чубок стирчить у нього, як гребінь у задерикуватого півника. Та ніс трохи ґудзиком і весь у ластовинні. Та один передній зуб хилитавсь, …

Жив собі хлопчик на ім’я Антончик. Не сказати б, що був він великий мудриголова, однак і не дурник. Не сміливець, але й не страшко. Не трудяга-роботяга, проте й не лінюх. …

Гиля, гиля, білі гуси,
Не мутіте воду моєї Ганнусі.
Моя Ганнуся хустки прала,
Мусила ждати, поки вода стала.…

Шведська народна пісенька
Хоч Ніссе і малий на зріст,
У нього є до всього хист:
Уміє він підмести хату,
Уміє квіти поливати,
Він вам спече …

Ось вам віршик-безкінечник
Про старий дірявий глечик,
Одновухий і пузатий,
Що стояв посеред хати.
Якось дід спіткнувсь об нього
І у крик: — Це хто під ноги
Черепка цього поставив?!…

Один мурах манісінький,
На ніженьку кривісінький,
По лісовій галявинці
ішов собі Кульг-стриб.
Аж раптом під пеньком старим,
Вже майже геть струхлявілим,
Знайшов великий гриб.
От той мурах манісінький,
На ніженьку …

У лісі, на горісі,
Де спить стара сова,
Жили в дуплі три гномики —
Сімейка лісова,
Три гномики, три братики —
Сімейка лісова.
Найстарший гномик …

Десь в морі, чи навіть самім океані,
На тихому острові Санта-Мартані,
Жив Бертель, жив Фертель —
Король черепах,
Такий-бо закоханий в себе, що жах!
Сидів він на камені, серед калюжі…

Вертихвістка Мейзі в гніздечку сиділа
І зранку й до ночі під ніс буркотіла:
— Яке це невдячне і втомливе діло!
— У мене все тіло уже оніміло.
Якби-то заміну собі …

В полі криниця, коло неї травиця,
Ой там Івасьо коника пасе,
Коника пасе, в кобзоньку грає,
В кобзоньку грає, пісеньку співає.…
Register or sign in to save your favorites across devices. З поверненням до улюблених віршів.
Публічними списками можна ділитися через посилання.
Sign in to make lists public and shareable. З поверненням до улюблених віршів.
Обговорення (0)