Троє голуб’ят

Чуєш, як туркоче
Горлик між дубів?
Я б його охоче
Взяв до голубів.

Як його дістати?
Це як двічі два.
Тільки треба знати,
Що з того бува…

Довго я нікому
Не казав про це:
Я приніс додому
Горлиці яйце.

У густій алеї,
Там, на деревці,
Взяв тайком у неї,
Грію у руці.

На горище лізу
На свою біду,
Під голубку сизу
Те яйце кладу.

Не прошло й три тижні
Троє голуб’ят:
Кволі, ніжні-ніжні,
Менші за курчат.

Ось ростуть малята,
Більшають щодня.
Двоє — голуб’ята,
Третє — горленя.

Годі бути в стінах —
Вийшли новачки.
В горлика в пір’їнах —
Жовті торочки.

Ось старі лапаті
Йдуть у голубник,
Малюки на хаті,
Горлик — віддалік.

Бачу — в небо оком
Так він і пряде.
До лапатих — боком,
В голубник не йде.

Тут ще, як навмисне,
Курява знялась.
Горлик мій як блисне,
Крилами лясь-лясь!

З ним — ще двоє з хати
Вітер підганя.
Двоє — голуб’ята,
Третє — горленя…

Двоє із блакиті
Сіли знов на дах.
Третьому — на вітті
Жити по садах,

Як у водах рибі.
Глянь, куди пішов!
За хліб-сіль спасибі
І — бувай здоров!..

Дмитро Білоус. “Пташині голоси”. Художник Валентин Литвиненко. Київ, видавництво «Веселка», 1961 рік, 50 с.