Пригода у саду

Чом ворони: — Кар-кар-кар?
Чом летять, як на пожар?

І сорока: — Скре-ке-ке! —
Прилетіла.— Що таке?

А пригода тут така:
Тут нещастя у шпака.

— Чи він жив? Чи він жив? —
Горобець на сполох бив.

Та не шпак це, а дивак,
Бо й не зна нічого шпак.

Він не чув, як через пліт
На шпаківню виліз кіт.

Тут ураз ворона: — Карр!
Ну й котяра! Ну й штукар!

А сорока: — Скре-ке-ке!
Де це видано таке?

Сивим вусом кіт пряде
І шпака з шпаківні жде.

Горобець летів, спішив:
— Шпаче, шпаче, чи ти жив?

Кепські, чує шпак, діла
Та з шпаківні — як стріла.

Окрутнувсь — та на кота,
Мов шуліка, наліта.

Тут схопилися із гнізд
І синиця, й чорний дрізд.

— Ах, ці капосні коти!
Слід шпаку допомогти.

Розігнався з дуба крук
Та кота по тім’ю стук!

— Ми відучим цих котів! —
І з кота аж пух летів…

Спільно друзями садка
Порятовано шпака.

Дмитро Білоус. “Пташині голоси”. Художник Валентин Литвиненко. Київ, видавництво «Веселка», 1961 рік, 50 с.