А чи винен журавель

«Занадився журавель,
Журавель
До бабиних конопель,
Конопель…»

Кричить баба журавлю,
Журавлю:
— Києм ноги переб’ю,
Переб’ю!..

Може, баба просто зла,
Просто зла,
Нас в оману увела,
Увела?

А спитаймо журавля,
Журавля:
По коноплях він гуля,
Він гуля?

— Сім’я любиш, журавлю,
Журавлю? —
А журавлик:
— Ой, люблю, Ой, люблю!

— Так було таке? Було?
— Ой, було!
З’їв зернину… Збив стебло…
Збив стебло…

— То бабуся не клепа?
Не клепа?
— Не клепає, а скупа-
Прескупа!

За дрібницю: «Журавлю,
Журавлю,—
Кричить,— ноги переб’ю,
Переб’ю!..»

Дмитро Білоус. “Пташині голоси”. Художник Валентин Литвиненко. Київ, видавництво «Веселка», 1961 рік, 50 с.