Веселі та смішні вірші — сторінка 17

Хтось на кухні чавкає,

чавкає —

то, напевно, Чáкалка,

Чакалка.

Баняком і чайником,

тарілками й чарками —

дзень!

трісь!

То, напевно, Чакалка,

голоднезна Чакалка

ВСЕ

їсть!

Що не здужає поїсти …

— Не дивись на мене, вуже —

я тебе боюся дуже.

Не підíйду, й не проси —

бережусь, щоб не вкусив.

Вуж образився: — Кусючка?!

Та ніколи у житті!

Стережу …

За сьогодні сіра мишка

з’їла вже четверту книжку,

а така ж мала —

майже як була.

Докоряє миша-мама:

— Не читала ти їх, мáбуть,

а без цього ти

не будеш …

Цілий день пасуться в лузі

найулюбленіші друзі:

і корова

чорноброва,

і телиця

білолиця.…

А бичок,

ко-ло-бо-чок,

тихо вклався на бочок.

Каже: — Я уже попас,

а тепер поспати час.…

Пес до пса

написав:

«У тебе, псе,

добре все?

Бо в мене в будці

миші шкребуться».

Відписав

пес до пса:

«У мене, псе,

чудово все.

Тобі ж, небоже,

кіт допоможе».…

Я цього метелика

бачила по телику.

Зайчика-розвідника –

в мультику по відику.

І телятко — ось воно! –

зустрічала у кіно.

А в комп’ютері — коня

і маленьке слоненя.

А …

Кіт коту котив м’яча —

і нявчав.

Кіт коту котив м’яча —

і мовчав.

Перестрілись два коти —

кіт кота перекотив.

М’яч спіткнувся об м’яча —

і його перенявчав.

Метушились, …

Засинає бегемот,

позіхнувши на весь рот.

Біля нього моститься

ніжна бегемотиця

й бегемотенята

полягали спати.

А в сусідньому вольєрі

хижі зайчики не сплять

і зубаті пащі шкірять —

бегемота покусать.……

Проживали у місті коти.
Все було в них: пухнасті хвости,
срібні вуса, чутливі вуха.
Не було в них лише капелюхів!

А про них мріяв кожен кіт,
щоб казати:— Привіт! Привіт! …

В Співовицях, славнім місті,

На вулиці Веселинській,

Прожива співець чудовий,

Пан Траліслав Тралялинський.

В нього доня — Тралялоня,

А синочок — Тралялочок,

А собачка — Тралялачка.

Ну, а котик? Єсть …

Старий паротяг на пероні пітніє,

аж ллється із нього маснюща олія,

посопує, мліє.

Тяжкий і великий, він дише і дмуха,

жар з розпашілого черева буха:

Бух-ух-ух! Пуф-уф-уф! Чух-пах-пах, пух!

Пурхає …

Метушиться пан Іларій:

– Де поділись окуляри?..

У кішенях він шукає,

В шафі все перекидає,

Заглядає в черевики,

І здіймає грізні крики:

– Це скандал! Якісь почвари

Вкрали в мене …

– Увага! Увага! Говорить пташине радіо

з зеленого гаю!

Починаємо радіотрансляцію

з пташиного краю.

Сьогодні у нас відбудуться

великі радіодебати,

Звідусюди злетілись птахи,

щоби подискутувати.

Просимо налаштувати

ваші раідоприймачі,

Бо …

– Ти кинув, Грицю, лист до скриньки, чи не кинув?

– Лист, тітонько? Та, певно, тому десь з годину.

– Це правда, Грицю? Ти повинен відповісти!

– Це правда, тітонько, …

Господиня поклала край столу:

картоплю, буряк, морквину, квасолю, петрушку, селеру, горох.

– Ох! –

штовхаються в боки.

сваряться – нівроку:

хто з них менший,

хто більший,

хто красивіший,

хто кругліший.…

Був собі слон.

Великий—як слон.

Звався цей слон:

Томаш Трубальський.

Та у слона Хиба одна:

Був оцей слон —

Забувальський!

Ноги здорові,

Справжні слонові.

Ікла—дві кістки слонові чудові.

Хобот трубою …

Я йду собі дорогою,
дорогою широкою,
аж тут назустріч — кіт.
— Куди ти йдеш дорогою,
дорогою широкою?—
мене питає кіт
і жде від мене слова,
а я й кажу …

Сидить коник у траві
і співа мені й тобі.
Ще й сорока під вербою
щось скрекоче
нам з тобою.
Навіть сонне жабеня
тихо кумкає для нас.
Тільки
чорний сом вусатий…

Кажуть,
є у лісі звір —
жовтоокий Жонжовір,
а у нього є дружина —
жовтоока Жонжорина.
Я сьогодні
в ліс ходив,
їх зловив у квітах,
до корзини посадив,
та забув …

— Кицю, кицю,
хочеш мишу?

— Мяу, так,
неси скоріше!

— Кицю, хочеш ковбаси?

— Мяу, так,
скоріш неси!

— Хочеш,
з другом познайомлю?
—  Хто ж він?
— Просто …

Вірш для сміливих.
Якщо ти боягуз — не читай!

Облиште розмови!
Скоріше облиште!
Нас можуть почути.
Тихіше!..
Тихіше…
Нехай на хвилину,
лише на хвилину,
хоча б — на хвилину
ніхто …

1
Будь ласка,
заходьте!
Скоріше заходьте!
Усе,
що згубили,—
шукайте й знаходьте!
Я все покажу вам,
що є на полицях.
Ви тільки, будь ласка,
уважно дивіться.
Можливо,
на котрійсь
із …

Вчора Вітя
так промовив:
— З мене — досить,
от вам слово:
я почну життя нове!..

Аркуш взяв
та олівець,
сів і пише по порядку:

«В сім встаю,
роблю зарядку.…

Вітько-третьокласник
крокує додому
героєм таким,
що й не снилось нікому.
Аж раптом
Вітькові назустріч —
першак.
Всміхнувся Вітько
і промовив:
— Так-так! —
І, випнувши груди,
підходить до нього:
— …