Виділіть текст, щоб додати нотатку.
— Кицю, кицю,
хочеш мишу?
— Мяу, так,
неси скоріше!
— Кицю, хочеш ковбаси?
— Мяу, так,
скоріш неси!
— Хочеш,
з другом познайомлю?
— Хто ж він?
— Просто пес
бездомний…
«Фрр!» — і киці вже нема!..
Що ж,
не хоче — то й дарма.
Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.
Вірш для сміливих.
Якщо ти боягуз — не читай!
Облиште розмови!
Скоріше облиште!
Нас можуть почути.
Тихіше!..
Тихіше…
Нехай на хвилину,
лише на хвилину,
хоча б — на хвилину
ніхто …
Узимку, в морози,
хуртечі й завії
тебе і мене
рукавички зігріють.
А теплі
від чого вони
і чому?
Скажу вам
по щирості:
теплі тому,
що наші ласкаві
бабусі та мами…
Цей сніг — як сміх,
такий веселий,
гілки деревам лоскотав,
будив веселощами села
і сипав сміхом на міста.
А снігурам,
сумним спочатку,
такого сніг наговорив,
що й їм
схотілось на …
На світі — все буває:
і сніг, і дощ, і вітер.
Буває злива навіть
тоді, як сонце світить.
Бува, що втратять колір
всі квіти у саду…
Лиш не бува ніколи,…
Тільки двері десь — «рип-рип!» —
хтось на них одразу — стриб!
Упаде сухий листок —
хтось на нього зразу — скок!
А шелесне папірець під рукою тата,
хтось — …
Веселий клен росте
при хаті,
на нім —
шпаківня між гілками,
а у шпаківні — шпаченята
сидять під крилами
у мами.
їм у шпаківні
гарно й тепло
лежати в матінки …
Тільки двері десь — «рип-рип!» —
хтось на них одразу — стриб!
Упаде сухий листок —
хтось на нього зразу — скок!
А шелесне папірець під рукою тата,
хтось — …
Вчора, точно серед ночі,
в нуль годин і нуль хвилин
раптом я розплющив очі,
бо відчув, що не один:
з новорічної ялинки
хтось чужий на мене зиркав!..
«Хто ви!» — …
Світило сонце, птах співав,
а я — додому крокував.
Аж раптом із-за рогу
з гучним веселим «гав!»
рудий і клишоногий
з’явився пес — і став!
— Привіт, кудлатохвостий! —
я …
Що б мені не говорили
хтось з батьків чи вчителів,—
я на все шукаю рими,
ніби хтось мене завів…
Скаже тато: — Як уроки? —
Я йому: — Летять сороки!…
Проживали у місті коти.
Все було в них: пухнасті хвости,
срібні вуса, чутливі вуха.
Не було в них лише капелюхів!
А про них мріяв кожен кіт,
щоб казати:— Привіт! Привіт! …
Якщо
дві руки
до лопати
додати,
а потім додати
бажання завзяте,
а потім
відняти від них
неохоту,
помножити все
на веселу роботу,
зібрати дітей
і дорослих усіх
і порівну все…
Обговорення (0)