Короткі оповідання — сторінка 17

Першокласниця Леся вчиться у другу зміну, бо їхню нову школу ніяк не добудують. Та Лесю це страшенно тішить. Одне, що вранці можна виспатися досхочу, а друге — вона приходить додому …

Вийшло кошенятко на вулицю. Побачило, як горобець з одного дерева на інше перелетів, і сказало:

— І я так можу.

— Не зможеш,— зауважив півник.— Літати можуть тільки птахи, та …

Лежить Петрик під яблунею.

Підбігла до нього сестричка Оля:

— Петю, як тобі не соромно?

— Що таке? — підвів голову Петрик.

— Бабуся он старається швидше перенести всі гарбузи …

— За що тебе, Вадику, вчора мама сварила? — запитує Василинка.

— За те, що я осу вбив,— відповідає Вадик.

— І це ти не побоявся зачіпати осу?

— Анітрішечки,— …

— Андрійку, ти й досі обідаєш? — дивується сестричка Оксанка.

— А що таке? — озивається Андрійко.

— Та ти ж завжди квапишся, коли їси, бо усе кудись тобі треба. …

Приїхав до Славика в гості його дядько й привіз йому дві великі плитки шоколаду.

Славик з’їв одну і тут же розгортає другу.

— Не треба обидві зразу їсти,— радить йому …

Прийшла мама з поля і принесла дітям у торбі гостинця.

Дмитрик зразу ж побіг по свого брата — Сашка.

Побачивши його ще здалеку, закричав:

— Ура! Мама сьогодні на баштані …

Діти з нашої вулиці збиралися в туристичний похід.

— Ти, Борю, також підеш? — запитала Маринка свого меншого братика.— Знаєш, як цікаво буде. Через ліс, через гору.

— Я б …

Настала зима.

Випав сніг.

Вийшов уранці Сашко на город і бачить: неподалік катаються на санчатах з гори хлопчики та дівчатка.

Дивився, дивився він на них і раптом заплакав.

Підійшла до …

— Чому ти, Борисе, не застелив свою постіль? — питає батько.

— а навіщо? — відказує син.— Увечері ж знову треба буде її розбирати.

Настав вечір. Борис роздягається, готується лягати …

За городами, над стежкою, росте висока дика яблуня. На ній оселилася білочка. Хто б не йшов повз яблуню, білочка відразу в дупло ховається. І лише від Дмитрика не втікає. А …

Степанко та Ганнуся, ховаючись від дощу, забігли в сарай. В ньому темно, лячно. Тому сидять мовчки.

Раптом Степанко почав:

— М’яу-у! М’яу-у!

— Що з тобою? — здивовано глянула на …

Одного разу мама говорить Ганнусі:

— Незабаром у нашого діда день народження. Треба подарувати йому щось таке, що йому найбільше подобається…

— Краще за все книжку казок,— пропонує Ганнуся.

— …

— Не лінуйся, синку. Скрізь і всюди старайся,— сказала Власикові мама.
— А я й так стараюся. Он на музичних заняттях Віра Олексіївна навіть каже: «Не треба так старатися, Власику, …

Тетянка вдавала, що спить. А насправді — тільки очі приплющила. І вона чула, як прийшов з роботи тато, довго хлюпався й смішно фиркав біля умивальника. А потім вечеряв і водночас …

Приніс тато десятеро каченят з інкубатора. Жовтеньких, пухнастих. Такі смішні вони! Знайдуть бадилинку, вчепляться в неї рожевими дзьобиками і силкуються відняти одне в одного. Чи в дерев’яному коритці хлюпаються. Бабуся …

Ведмедика Оленці подарувала мама на день народження. Так сподобався він Оленці, що не розлучається з ним ніколи.

Разом з Оленкою ведмедик і на санчатах з гірки спускається, і в гості …

Сонце, спека. Незважаючи на це, бджоли безперервною низкою вилітають з вулика і влітають до нього. Біля льотка, як і годиться, стоять вартові, уважно ворушать вусиками. Вони ними перевіряють кожну бджолу, …

З малих років я багато тримав усяких ручних птахів і зві­рят, а от білки не доводилось, хоч і мріяв про це.

І нарешті здійснив свою мрію.

Привезли в зоомагазин білок. …

Давно це було, ще я малим був. Навчили мене хлопці, як з простого ящика западню зробити.
Зробив я таку западню і поніс у садок на синиць ставити.

Прийшовши до старої …

Багато роботи шпаку в травні, коли шпачат годувати треба.

Шука шпак поживи більше на землі, та все бігом, та все бігом. Ніколи вгору глянути. А пожива — дощові черв’яки і …

Гарний день видався в Юрася з Дмитриком. їхній дідусь їхав у крамницю і хлопців узяв з собою.

Він купив їм новесенькі олівці, альбоми, ще й кульок цукерок.

Вернувшись додому, Юрась …

Такий уже розумний отой чорний собачка Булька: як кажуть, тільки й того, що по-людськи говорити не вміє.

У що б не грали діти – і Булька тут.

Якось повернувся Костик …

Довго Митя набридав татові:

— Купи велосипед!

І от, коли хлопчикові виповни­лося чотири роки, тато на­решті вдовольнив його про­хання. Скільки радості було у Миті!

Та згодом виявилось, що й від …