Шпачиний важіль

Багато роботи шпаку в травні, коли шпачат годувати треба.

Шука шпак поживи більше на землі, та все бігом, та все бігом. Ніколи вгору глянути. А пожива — дощові черв’яки і жучки всілякі — частіше всього під камінцями ховаються, особливо в спеку. Як їх діставати шпаку звідти?

Та в шпака важіль є. Підбіжить він до камінця, підсуне свій гострий ніс під нього, розкриє рота, от камінь і піднявся. Скосить шпак очі, і видно йому, чи є що під камінцем, чи нема.

І якщо є, тоді перевертає, а нема — стулить рота, камінь на місце ляже, а шпак біжить далі. Іншим разом ще загляне.

В нього і очі для такого заглядання пристосовані, щоб і при розкритому дзьобі вперед видно було.