Пес і Осел
Байки Микити Годованця
Biblioo.org

Пес і Осел

Микита Годованець

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

— Ох, нудно! — Пес промовив з буди. —
Нехай в цій буді сплять терплячі люди! —
Сказав йому Осел, собачий друг:
— Ходім! Там ліс, і річка, й луг.
Скуштуєм зелені, що розвинулась вліті,
Побачимо самі, що діється на світі…—
Пішли. Не сподівалися біди.
Зайшли в глиб степу,
Надибали халепу —
Ні трав, ані води.
А на шляху знайшли листа.
Осел бере, чита: —
«Там буде вдосталь їм сінця,
І стайня тепла, й підстілка суха…
(А Пес очима кліпає, зітха,
Коли вже добереться до м’ясця?)
Зелена там шовковиста травиця,
Чистенька, як сльоза, водиця…» —
Псу слухать — сили не стає.
Хвата в Осла листа
І буцімто чита,
Та все своє:
— «Там буде їм м’ясце,
І курячі кістки, і булочка, й сальце.
Помийок завжди досить буде
І затишок приємний халабуди…»

Отак читають іноді листи:
Знаходять те, що хочеться знайти.

54

0 / 5. Оцінили: 0

Поки немає оцінок...

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте твір до своєї добірки або створіть новий список. Публічними списками можна ділитися за посиланням.

Обговорення (0)