Киця з бантиком

На лютий глум, чи для осуди,
Чи на людський докір
Нам Кицечку у двір
Підкинули лукаві люди.
Погана та брудна,
Горбата, тонкокоста,
Скрізь швендяє, мов навісна,
Хвіст вниз, і на боках короста…
Та раптом Кицечки не впізнають:
Ще вчора рада миші препоганій —
Сьогодні дай купатися в сметані;
Ще й пирхає, коли борщу дають.
Учора приязно Рябкові ніс лизала —
Сьогодні «добрий ранок» не сказала.
— Чого, — пита Рябко, — така?
— Чого? Хазяйчина дочка
Мені на хвостик бантик прив’язала!
Ще й не простий, а панський!
Не з Харкова, не з Дону,
А придбаний на виставці американській, —
Остання мода закордону!
Є в нас такі,
До мод дурних швидкі:
Ногами вверх готові ходити без пардону,
Як привезуть ту моду з-за кордону.

1959