Оповідання українських письменників — сторінка 17

Мирон уже биту годину сидить на скрині й одно гуде:

— Бабуню, ну, чуєте! Зваріть гарбузової каші.

— Таж ти недавненько підполуднував,— одмагається бабуня.

— Підполуднував, а знов їсти хочу.…

Поталанило Олешкові з Олельком: ішов їхній татоз косовиці й коло млина, на греблі, приблудного песика знайшов. Чудного такого. Окатенького.

Напоїли хлопці знайду молоком. Відігріли. Викупали. Став песик у них жити.…

Климцьо з Мотею зачаїлись у полині. Полин був високий, густий і пах гірко й лоскотно.

Климцьо став навшпиньки, глянув навкруги. Прислухався.

У вечірній сутіні дзумили комарі. На ставу форкнула моторка. …

– Мабуть, хтось нашого Муркаша зурочив, – сказала Денискові бабуня. – Був такий лагідний котик, такий потихоня! Миші могли йому вузлики на хвості в’язати. А тепер, бач, розласився до пташок. …

Пекла бабуня млинчики. І на тобі – тіста в макітрі ще он скільки, а олія вже на самому денці.

– Дениску, – покликала бабуня. – Катай-но до тітки Уляни. Позичиш …

Дениско лежав на м’якенькому, зігрітому сонцем спориші й час від часу прикладав до ока свою дудочку. Грати на дудочці йому вже набридло, тож він, ніби в підзорну трубу, став роздивлятися …

Вийшов Дениско на двір. Бачить – на моріжку сусідський цапок пасеться. Підступив Дениско до цапка, войовничо голову нагнув.

– Ну, що, – питає, – битись будемо чи миритись?

А цапок …

Загадала бабуня, щоб Дениско перебрав дві склянки гречаних круп на кашу, там же і насінинки бур’яну трапляються, і «колінця» від стебел, і навіть манюні грудочки землі. А від усього того …

Ішов Дениско з дідусем повз крамницю. А там у вітрині стільки іграшок, що просто очі розбігаються!

– Дідуню, – став благати Дениско. – Купи мені дудочку. Я про неї все …

Дениско Бублик – звичайнісінький п’ятилітній хлопчик. Тільки білявий чубок стирчить у нього, як гребінь у задерикуватого півника. Та ніс трохи ґудзиком і весь у ластовинні. Та один передній зуб хилитавсь, …

Наповзла на село страхітлива чорна хмара. Наповзла з блискавками та оглушливим громом. Запнула півнеба, і линув такий шпаркий, такий рясний дощ, що, здавалося, затопить увесь білий світ.

Та невдовзі хмара …

Дениско залюбки став ходити в дитячий садок. Там у нього і друзів повно, і різних іграшок та розваг уволю.

Одна біда – не любить він раненько вставати. Всім його домашнім …

У Денискового тата золоті руки. Він що хочеш злагодить: і гойдалку, і свистка, й годівничку, і лука із стрілами. А оце вчора взяв цупку дротину й поробив Денискові та всім …

На краю села, між ріденьких хащаків глоду й тернини, а ще буйних, у зріст коня, полинів, ріс дуб.

Скільки дубові років, не знав ніхто. Казали тільки, що він з’явився на …

Як поприходять усі з роботи, та упораються по господі, та повечеряють, любо тоді посидіти якусь часину проти місяця на причілку, поговорити про те, чим день видавсь цікавий. А то й …

Визолотило сонце лани. Скрізь розпросторився густий гарячий дух стиглої пашні.

Денисків тато і днює й ночує в полі. У комбайнерів роботи у час жнив – непочатий край.

Дениско так, бува, …

Послухайте, як мандрували ми з Ониськом до Вогняної Землі.
Було це ранньою весною. Зайшов якось він до мене в кімнату та й каже:

— Прощай, друже, завтра ти мене вже …

Майже ціле літо я допомагав дядькові Хомі пасти колгоспних те­лят на Журавлиному острові.

Кожного дня рано-вранці ми вига­няли стадо з загону і тільки пізно вве­чері повертались до табору.

І от …

Одного разу пішов Костик з дідусем і сестричкою Зоєю на прогулянку в ліс. Доки йшли селом, доти малий слухняно ступав попереду дідуся. Коли ж завернули на лісову стежинку, подався уперед. …

В одного шинкаря був свійський папуга. Його клітка висіла в шинку. Як бувало в шинок надійде багато людей, і всі тиснуться до шинкаря, і кожен просить дати йому швидше, чого …

Шляхетна курка сиділа в дальньому кутку сараю. Там було сухо та тепло. Лише зрідка вона виходила назовні, щоб попити води та поклювати зерно, після чого одразу поверталася на колишнє місце. …

I

Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушне стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво…

Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. …

Жив собі та був собі…
А втім, це тільки в казках так починається — жив собі та був собі,— а в нас не казка, а щонайправдивіша, можна б сказати, невигадана …

Оповідання з народного переказу

І

Було се дуже давно. Ще як на наші землі набігав дикий кочовий нарід печеніги й нищив та руйнував села й міста, а людей убивав або …