Оповідання українських письменників — сторінка 19

У Тимка був песик Лапка. Його привіз дядько з міста.

Тимко дуже любив свого Лапку. Вчив його шукати загублені речі й приносити до хати. Лапка так старанно робив своє діло, …

Звідтоді, як у дворі з’явилася Пума — так звали чорну кішку з третьої квартири, — Васі Моргайлу перестало везти. Та воно й не дивно, адже ще колись бабуся застері­гала: перебіжить …

Щойно батько і мати ступили на поріг, як Сашко підвівся й з розгорненим підручником підійшов до них.

— Ось — задача. Не виходить,— скупо повідомив він. Мама поставила сумку з …

Першокласниця Леся вчиться у другу зміну, бо їхню нову школу ніяк не добудують. Та Лесю це страшенно тішить. Одне, що вранці можна виспатися досхочу, а друге — вона приходить додому …

Вийшло кошенятко на вулицю. Побачило, як горобець з одного дерева на інше перелетів, і сказало:

— І я так можу.

— Не зможеш,— зауважив півник.— Літати можуть тільки птахи, та …

Надвечір, після роботи, повернувся Осел до свого хліва. Опустив голову в ясла, хрумкає сіно. Раптом чує: в кутку щось заворушилося.

Дивиться — з невеличкого ящичка висовується їжак.

— Здоров! — …

Лежить Петрик під яблунею.

Підбігла до нього сестричка Оля:

— Петю, як тобі не соромно?

— Що таке? — підвів голову Петрик.

— Бабуся он старається швидше перенести всі гарбузи …

— За що тебе, Вадику, вчора мама сварила? — запитує Василинка.

— За те, що я осу вбив,— відповідає Вадик.

— І це ти не побоявся зачіпати осу?

— Анітрішечки,— …

— Андрійку, ти й досі обідаєш? — дивується сестричка Оксанка.

— А що таке? — озивається Андрійко.

— Та ти ж завжди квапишся, коли їси, бо усе кудись тобі треба. …

Приїхав до Славика в гості його дядько й привіз йому дві великі плитки шоколаду.

Славик з’їв одну і тут же розгортає другу.

— Не треба обидві зразу їсти,— радить йому …

Прийшла мама з поля і принесла дітям у торбі гостинця.

Дмитрик зразу ж побіг по свого брата — Сашка.

Побачивши його ще здалеку, закричав:

— Ура! Мама сьогодні на баштані …

Діти з нашої вулиці збиралися в туристичний похід.

— Ти, Борю, також підеш? — запитала Маринка свого меншого братика.— Знаєш, як цікаво буде. Через ліс, через гору.

— Я б …

Настала зима.

Випав сніг.

Вийшов уранці Сашко на город і бачить: неподалік катаються на санчатах з гори хлопчики та дівчатка.

Дивився, дивився він на них і раптом заплакав.

Підійшла до …

— Чому ти, Борисе, не застелив свою постіль? — питає батько.

— а навіщо? — відказує син.— Увечері ж знову треба буде її розбирати.

Настав вечір. Борис роздягається, готується лягати …

За городами, над стежкою, росте висока дика яблуня. На ній оселилася білочка. Хто б не йшов повз яблуню, білочка відразу в дупло ховається. І лише від Дмитрика не втікає. А …

Степанко та Ганнуся, ховаючись від дощу, забігли в сарай. В ньому темно, лячно. Тому сидять мовчки.

Раптом Степанко почав:

— М’яу-у! М’яу-у!

— Що з тобою? — здивовано глянула на …

Одного разу мама говорить Ганнусі:

— Незабаром у нашого діда день народження. Треба подарувати йому щось таке, що йому найбільше подобається…

— Краще за все книжку казок,— пропонує Ганнуся.

— …

— Не лінуйся, синку. Скрізь і всюди старайся,— сказала Власикові мама.
— А я й так стараюся. Он на музичних заняттях Віра Олексіївна навіть каже: «Не треба так старатися, Власику, …

Тетянка вдавала, що спить. А насправді — тільки очі приплющила. І вона чула, як прийшов з роботи тато, довго хлюпався й смішно фиркав біля умивальника. А потім вечеряв і водночас …

Приніс тато десятеро каченят з інкубатора. Жовтеньких, пухнастих. Такі смішні вони! Знайдуть бадилинку, вчепляться в неї рожевими дзьобиками і силкуються відняти одне в одного. Чи в дерев’яному коритці хлюпаються. Бабуся …

Ведмедика Оленці подарувала мама на день народження. Так сподобався він Оленці, що не розлучається з ним ніколи.

Разом з Оленкою ведмедик і на санчатах з гірки спускається, і в гості …

Йшов я одного разу на озеро окунів ловити, коли це — фрррр!!! — перепілка з-під ніг, а за нею з дванадцятеро перепелят в усі боки, наче хто камінців жменю жбурнув. …

Ручного журавля, здається, ніколи інакше як Журкою не кликали. Був і у мене такий журавель, породи красавка, і звали ми його теж Журкою.

Всі любили і поважали Журку за надзвичайну …

Була у нас ручна галка. Галка звичайна і потрапила до нас звичайно: одібрали замучену у хлопчиків. Пожила вона в кімнатах, та недовго. Сліду багато за собою залишала і, звіс­но, старші …